На початку 90-их років, коли Україна переживала своє відродження, на окраяні міста Львова в районі Збоїща, з ініціативи митр. прот. Романа Петришина утворилася православна громада.
В один із сонячних недільних весняних днів з подвір’я Мирона Біляка урочистою ходою був перенесений дубовий хрест на місце майбутньої церкви. У святковому хресному ході прийняли участь митр. прот. Віталій Політило (Митрополит Рівненський і Острозький ЄВСЕВІЙ), митр. прот. Володимир Хрептак, митр. прот. Ярослав Дуда, митр. прот. Ярослав Ощудляк й інші.
Спочатку богослужіння відбувались у звичайному вагончику, але це не лякало людей – вони горнулись до Церкви, до Бога.
У 1995, на місці болота, постала мурована каплиця розписана іконами, з іконостасом; довжиною 17 м, шириною 13 м, висотою 10 м, яка вміщує 350 осіб.
Але в серці парафіян храму Всіх святих, які прославилися на українській землі жевріла думка про будівництво величного храму на честь Усіх Українських Святих. Тому, з приходом нового тисячоліття, коли було юридично оформлено громаду, у липні 2002 року Божого духовенство Львівського благочиння на чолі з Високопреосвященнійшим митрополитом Львівським і Сокальським АНДРІЄМ заклали перший камінь в основу майбутньої святині.
Новий однокупольний храм (19х22х36м) буде вміщати 450 осіб.