Бароковий собор з дзвіницею-оглядовим майданчиком Троїцько-Іллінський монастир — один із найвиразніших архітектурних ансамблів України, що велично здіймається на Болдиних горах над заплавою Десни. Його золоті бані видно ще на під’їзді до Чернігова з боку Києва; головна споруда — Троїцький собор, а поряд стоїть висока барокова дзвіниця з оглядовим майданчиком.
Історія
Ансамбль складається з двох частин: давнього Іллінського монастиря XI–XVII століть біля підніжжя гори (початок якому поклав Антоній Печерський 1069 року) і Троїцького монастиря XVII–XVIII століть на верхньому плато. Розбудову ініціював архієпископ чернігівський Лазар Баранович, який переїхав до Чернігова 1672 року. Спершу звели трапезну з Введенською церквою (1677–1679), а від 1679 року — величний Троїцький собор, будівництво якого фінансував гетьман Іван Мазепа коштом полковника Василя Дуніна-Борковського. У барабані бані собору зберігся напис доби Мазепи про пожертви на будівництво.
Собор і дзвіниця
Троїцький собор — найбільша споруда давнього Чернігова, зведена у 1679–1695 роках у стилі західноєвропейського бароко за проєктом і під керівництвом архітектора Йоганна Баптиста Зауера, колишнього голови краківського цеху мулярів. Собор освятив 1695 року архієпископ Феодосій Углицький; у ньому спочивають мощі святителя Феодосія Чернігівського. Після пожеж собор перебудовували, а первісний вигляд повернули під час реставрації 1970–80-х років. Поряд стоїть чотириярусна надбрамна дзвіниця заввишки близько 58 метрів у соковитих барокових формах, споруджена у 1770–1780-х роках. Вона стала головним орієнтиром для подорожніх з боку Києва, Ніжина й Любеча, а нині слугує оглядовим майданчиком із панорамою міста й поліських просторів.
| Адреса | вул. Толстого, 92, Чернігів |
|---|---|
| Собор | 1679–1695 (арх. Й. Б. Зауер) |
| Дзвіниця | ≈ 58 м (1770–1780-ті) |
| Особливість | Мощі св. Феодосія; оглядовий майданчик |
Джерела: Вікіпедія, ВУЕ, oldchernihiv.com, vandrivka.com.ua, ukrainaincognita.com.
