Дніпровський державний медичний університет

Закінчила університет в 2024 році. Щиро вдячна викладачам за професіоналізм, підтримку та мотивацію розвиватися. Рекомендую цей університет усім, хто прагне якісної освіти та професійного розвитку💚

⚕️🩺

Якщо хочете вивчати медицину,шукайте інші університети в Україні або за кордоном,бо тут нема чого робити. Вас просто зламають,а якісного навчання не дадуть. Жахливе місце із хамськими викладачами.

ПРОЧИТАЙТЕ КУДИ ВИ ВІДДАЄТЕ СВОЮ ДИТИНУ НАВЧАТИСЯ

1. Стан туалетів — санітарні умови залишають бажати кращого. Відсутність ремонту та елементарної чистоти створює вкрай НЕЗРУЧНІ ТА НЕГІГІЄНІЧНІ УМОВИ, УВАГА ДЛЯ МЕДИКІВ!!!
2. Методи викладання — багато викладачів використовують застарілі підходи, які не відповідають сучасним стандартам освіти. Це заважає якісному засвоєнню матеріалу.
3. Байдужість викладачів — відчувається нестача інтересу викладачів до успіхів студентів.
4. Неетична поведінка — окремі викладачі дозволяють собі образи й приниження на адресу студентів. Таке ставлення є неприпустимим і підриває повагу до навчального процесу.
5. Тривоги - відсутність бомбосховищ, ЇХ НЕМАЄ! Всі сидять у підвалах…

Дуже хочеться вірити, що адміністрація зверне увагу на ці проблеми та вживе заходів для покращення ситуації. Ми всі зацікавлені в тому, щоб університет став місцем, де хочеться навчатися, а не терпіти незручності…

! ЧИТАТИ УВАЖНО!

Викладачі
Більшість викладачів похилого віку, які викладають застарілу інформацію, або взагалі не викладають. Але дуже багато упередженого ставлення до студентів, що доходить то образ то перехід викладачів на особисті теми.

Чистота приміщень
Найбільша проблема це вбиральні, не залежно від корпусу там стоїть нереальний сморід, студентам нереально приводити себе в порядок, а це дуже важливо для медиків.

Фінансова складова
Почнемо з того, що деякі обовʼязкові матеріали треба докуповувати і при їх відсутності отримати гарні оцінки не є можливим. Водночас поєднувати навчання та роботу нереально, тому що вимоги університету великі і постає питання звідки звичайному студенту на бюджеті взяти хоч якість кошти? Але це частина біди, бо з першого січня студенти зобовʼязані платити по 150 гривень за пропуск заняття та за кожну пересдачу. Ми вибачаємося, але це вже занадто…

Навчальний процес
Розклад занять не відповідає ніяким нормам, бо перерва не є достатньою по часу щоб переміщуватися між корпусами, є вихід - таксі, але знову ми повертаємося до питання звідки брати кошти… Стосовно тривог це інша тема, більшість викладачів продовжують заняття не зважаючи на попередження студентів про тривогу і надаються перекласти відповідальність за скасоване заняття на студента. Зараз період виключень світла, керівництво університету затвердило, що є достатня кількість генераторів, але як ви розумієте їх ніхто не бачив.

Скоріш за всього цей відгук не відіграє жодної ролі і нічого не зміниться, але якщо ви читаєте це то будь-ласка, подбайте про якісну та доброчесну освіту.

Дякуємо, чекаємо на зворотний звʼязок!

Я навчалася в Дніпропетровському медичному університеті 6 років, і це був чудовий час! Університет залишив лише теплі спогади — прекрасні викладачі, якісна освіта, дружня атмосфера та міцна база знань. Навчання було нелегким, але я щодня відчувала, що здобуваю щось важливе. Дуже вдячна цьому вишу за все, що він мені дав. Тут справді все на високому рівні. Рекомендую всім, хто мріє стати справжнім професіоналом у медицині!

Поясніть ситуацію з викладачкою Новоженіною, вийдіть вже нарешті з офіційним зверненням, і прийміть міри, вона навіть в інтерв'ю говорити нормально не могла. Її приватне спілкування нас не стосується, але в закладках освіти України вона не має права такого робити.

Шановні, то як у вас справи з російськомовною викладачкою Новоженіною, яка свідомо порушила мовний закон, вимоги до навчального процесу в закладі вищої освіти, а також образила честь та гідність україномовної громадянки України? До віку буде ховатися у "реанімації"? За скільки вона придбала свій мовний сертифікат? Навіть з короткого інтерв'ю чути, що вона ледве володіє державною мовою на рівні А1, гірше іноземця. Чи це політика загалом університету, яку підтримує керівництво? То майте сміливість так сказати, а не городити городи про "розслідування", наче ви якісь шерлоки! Ганьба!

👨‍🎓👨‍⚕️

Я там навчаюся, тому все добре, як ще може бути 😃😃😃😃

На стільцях незручно спати.

Перше, про що хочеться сказати, — умови навчання. Аудиторії маленькі, без нормальної вентиляції, подекуди в них навчається по 16 і більше людей. Частина приміщень давно потребує ремонту, а в холодну пору температура змушує сидіти на заняттях у верхньому одязі. Провести там дво- чи тригодинну практику — сумнівне задоволення.
Санітарні умови також залишають бажати кращого: старі унітази, подекуди туалети з дірками в підлозі, холодна вода, несправні крани, відсутність мила та сушарок. Зате викладацький туалет можна знайти із замком на дверях — мабуть, інший рівень сервісу :))
Місць для студентів практично немає. Наприклад, у морфологічному корпусі — один столик приблизно на 10 людей, лавок на вулиці — лише 6–7. Тому під час перерви чи «вікна» ми часто просто стоїмо великими групами на вулиці чи в коридорах, залежно від погоди. І за це ще можемо вислухати, що заважаємо проходити викладачам та лаборантам. Повірте, ми й самі із задоволенням сіли б десь подалі, якби було де. Але коли місць немає, вибір невеликий.
Навіть спокійно поїсти в корпусі може бути проблемою: студента з кавою чи булочкою можуть «попросити» вийти. Шановні працівники деканату та викладачі, ваш обід також проходить стоячи на вулиці? Чи така «турбота» передбачена лише для студентів?
Окреме питання — безпека. Дніпро регулярно потерпає від обстрілів, тому хочеться не просто бачити табличку «Укриття», а бути впевненими, що приміщення справді відповідає вимогам безпеки та здатне захистити студентів.
Проблеми є й в організації навчання. Деякі лекції проводять через тиждень і більше після того, як тему вже розібрали на практиці, тому вони для нас уже не актуальні, і краще було б витратити цей час на відпочинок або вивчення нового матеріалу. Розклад теж не завжди продуманий: онлайн-лекцію можуть поставити перед заняттям в корпусі. Місцеві студенти, які проживають не так близько, змушені залишати лекцію раніше, щоб встигнути доїхати, або підключаються до неї безпосередньо у транспорті, а потім ще й можуть почути звинувачення в безвідповідальності та неповазі до викладачів, бо відповіді, які лунають з автобусів, влаштовують далеко не всіх. Телепорту, на жаль, поки немає. Ми не винні, що деяким із нас потрібно більше часу, щоб доїхати до наступного заняття.
Не менш важливе — ставлення окремих викладачів. Студенти можуть стикатися з некоректними висловлюваннями, зневажливим ставленням і небажанням пояснювати матеріал. Поскаржитися часто страшно, адже після цього ще потрібно продовжувати навчання. Іноді складається враження, що важливіше поставити оцінку, ніж справді навчити.
Також хотілося б, щоб університет забезпечував викладачів усім необхідним для проведення занять. Невже придбати маркери для дошок — це обов’язок студентів? Чому регулярно доводиться купувати «протоколи», без яких можуть виникнути проблеми з оцінкою чи допуском до іспиту? Якщо ці матеріали справді необхідні, хотілося б розуміти, чому студенти мають оплачувати їх самостійно.

При цьому не можна сказати, що в університеті все погано. Тут ми знаходимо друзів і зустрічаємо викладачів, які справді хочуть навчити, пояснюють матеріал і зацікавлені в тому, щоб із нас вийшли хороші спеціалісти. Саме завдяки таким людям хочеться вірити, що систему можна змінити.

Ми не просимо нічого надзвичайного — лише нормальних умов для навчання, безпеки, можливості відпочити та поїсти між парами й поваги до студентів, ну хоча б трішеееееечки.

Звернення випускниці факультету реабілітації до майбутніх абітурієнтів та керівництва кафедри
​Якщо ви зараз розглядаєте можливість вступу на контракт до цього медичного закладу, закликаю вас тверезо оцінити свій вибір і не повторювати моїх помилок. Студенти контрактної форми сплачують величезні кошти, сподіваючись отримати елітну медичну професію та повагу. Натомість на нашому факультеті нам відкрито говорили в обличчя: «Ви недолікарі, ви просто середній медперсонал». Але найабсурдніше та найнелогічніше інше: чим взагалі відрізняються фахівці з реабілітації, які випускаються з медичних університетів, від тих, хто закінчив звичайні цивільні виші (наприклад, Університети фізкультури і спорту чи ДНУ)? Протверезійте: юридично та на ринку праці різниці поки що немає абсолютно жодної. Зі звичайних університетів випускаються такі ж «реабілітологи», але суто зі знаннями фізруків. Це явно не медицина, там немає клінічної бази та фундаментальних медичних знань, але диплом дає їм ті самі права. Виникає логічне питання: навіщо чотири роки терпіти приниження та платити величезні гроші медичному вишу, якщо держава прирівняла складну медичну реабілітацію до звичайної фізкультури? Я успішно закінчила цей університет у свої 21, захистила диплом і нарешті закрила цей етап, тому маю повне моральне право відкрито та чесно розставити всі крапки над «і».
​Звернення до завідувача кафедри Неханевича О.Б. та адміністрації
​Я пишу це звернення не як скаргу скривдженої людини, а як офіційне звинувачення від імені випускниці, яка на власному досвіді побачила, як функціонує ваша система. Мені соромно за те, який рівень професіоналізму та ставлення до людей демонструє керівництво.
​1. Про примус до небезпечних робіт замість техніки безпеки
​Коли стався приліт БПЛА в морфологічний корпус, адміністрація факультету поставила студентам ультиматум: або ми йдемо збирати уламки шахеда та прибирати там де це сталося, або нам виставляють пропуски («н/б»). Здобувачі освіти — це не безкоштовна робоча сила для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Нас змушували ризикувати безпекою під загрозою академічних санкцій, що є абсолютно неприпустимим у цивілізованому університеті.
​2. Про штучні вимоги до КРОКу та відсутність підготовки
​З боку завідувача кафедри Неханевича О.Б. постійно лунали вимоги скласти КРОК «не нижче ніж на 90%». Але як можна вимагати такий результат, якщо кафедра надала нуль бази? Актуальних тестів, буклетів чи хоча б нормальних навчальних матеріалів нам не надавали, інформацію доводилося буквально вигризати самостійно в інтернеті. Навчання не повинно зводитися до формули «прочитав лекцію для галочки та пішов у захід». Підготовку давали 1 раз на тижлень у понеділок, розбирали 4 тести за 1 годину. І вони вважають, що так правильно підготовлювати студентів до найважливішого єкзамену. Вимагати максимум, давши мінімум — це непрофесійно.
​3. Про ігнорування студентів викладацьким складом
​Окремо хочу згадати таких викладачів, як Олексенко Ігор Миколайович, Корота Юрій Володимирович та Лосєва Рєгіна Геннадіївна. Процес комунікації з ними — це повне розчарування. Замість підтримки та відповідей на запитання щодо матеріалу, студенти стикалися зі зверхністю та ігноруванням. Складається враження, що викладачі просто виміщають свої особисті комплекси на студентів, абсолютно забуваючи про викладацьку етику.
​4. Про подвійні стандарти та перекладання провини
​Ваша улюблена фраза, Неханевичу О.Б.: «Незнання не звільняє від відповідальності». Вона звучить гарно, але чомусь не працює у зворотний бік. Коли адміністрація кафедри забувала вчасно надати нам критично важливу інформацію, а потім за два тижні влаштовувала рознос за те, що ми чогось не знали, винними завжди залишалися студенти. Це звичайне лицемірство — створювати правила для інших, але звільняти від відповідальності самих себе.
Сподіваюся, цей текст прочитають ті, хто приймає рішення про вступ, і оберуть місце, де поважають людську гідність. А керівництву кафедри я бажаю нарешті усвідомити, що повагу студентів неможливо вибити ультиматумами чи залякуваннями — її потрібно заслуговувати.

Подавала заяву на навчання в цьому університеті, подзвонили в останній момент і галопом питали чи я вступлю у їхній вуз, на мою відповідь чи можете ви зачекати хочаб аби я порадилась з батьками мені дали 5 Хвилин, потім сказали що в них є час до 20 серпня, але при цьому поклали трубку не дали навіть договорити і виключили зі списку вступників, такої хамської поведінки я давно не бачила. Вступна кампанія в цьому вузі дно. Не раджу вступати. Була б оцінка 0 я поставила б 0.

Дівчина вчилася тут, місце жахливе, не раджу. Стільки страждань перенести заради тих знань, медицина важка сама по собі, цей університет зробив її ще вдесятеро складніше