Паровоз СО-17-1613

Застиглий у часі та просторі паровоз СО-17-1613. Його встановили 10 жовтня 1974 р.

Якщо любите потяги, то вам сюди. А так сам потяг вже не у гарному стані. Хоча історія у ньому ще присутня.

Історична цінність. Вражає своїми розмірами. Але, нажаль, його вже деякий час не підфарбовують, з обох боків ростуть великі дерева, скоро вже його не видно буде, звісно все що можна з нього вже вкрали, але зовнішній вигляд брутальний. Територія поруч це ідеальне місце для відпочинку, дуже тихе, незважаючи що поряд величезна станція.

Паротяг стоїть ще з комуно-совітського часу. Символ Октябрської Революції, Комунізму та СССР, так би мовити. Спереду на писку паротягу приварено металевий напис "Вперёд на запад!". Ги-ги. Експорт русскіхъ революцій і Русского міра маємо задовго до Незалежної України. Ми ж у 1920-х роках утратили Незалежність саме через перемогу тодішнього Русского міра... Вважаю, що паротяг треба здати до історичного музею. Бо зогниє-заржавіє під відкритим небом. А в музеї цим історичним експонатом можна молодь виховувати в антимоскальському дусі. Як-не-як, а таки це наша, нехай гірка, проте Історія!..
©Андрій Якименко, 24.06.2019

Пам'ятник і все. За ним давно вже ніхто особливо не перенапружується доглядати. Діти залазять на потяг — там бруд, сміття та дуже неприємний запах. А табличку, на якій була його історія давно вже розбили. Маленький скверик навколо начебто й нічого, але для відпочинку тут лише одна розбита лавка.

Вже декілька раз ми були біля цього застиглого на льоту скромного паровозу з номером СО-17-1613. Це місцева пам’ятка ж/м Північний який по суті є місцем залізничників. Окрім того, що СО означало Серго Орджонікідзе, я нічого про нього не знав і уявляв що він трудяга тягав за собою пасажирські вагони між городами. Але. Але це уявити важко, виявляється унікальний паровоз, який віз в далекому 1945-му році, до переможеного Берліну, поїзд з радянською делегацією на чолі з Й. Сталіним для участі в Потсдамської конференції. А ще раніш восени 1943 року на кошти зібрані залізничниками Дніпропетровська красноярським робітниками був зібраний цей красень, як тоді водилося «Все для фронту, все для Перемоги». І пройшов з Дніпра до Берліну лихими бойовими дорогами з численими латками та безліччю подряпин від бомб та снарядів. І лише у 1973 році став тут на відпочинок.Не меньш легендарним і був його машиніст, алє це інша історія.

Чудова історична пам'ятка. Давайте збережемо її для нащадків!

Пам'ятник поряд з залізничною станцією Нижньодніпровськ, знаходиться між двох магістралей колій, до паровозуможна дістатися через перехідний міст, звідки відкривається чудовий техногенний пейзаж.

Гарне спокійне місце для відпочинку. Багато безпечного простору з гарним покриттям для катання дітей на велосіпедах, роліках та інш.

Здрастуйте. Перехід: від сходів біля платформи до дитячого майданчику вул. Ілларіонівська. Зручно. Чисто. Охайно. Прощавайте.

Памятка великоі вітчизняноі війни. Потяг, який доіхав до Берліна. Знаходиться біля Депо

Все хорошо,але люди не надто переймаються довкіллям.

Площа гарна, паротяг страшний, іржавий і брудний

Не було б лишнім окультурити місце

Дійшов паровоз...Домоскви дійде тепер інший...