Херсонська фортеця

Залишки фортеці XVIII ст., з якої почалося місто Херсонська фортеця — колиска міста: саме з її закладення 1778 року почалася історія Херсона. До наших днів збереглися земляні вали, Очаківська й Московська брами, будівля Адміралтейського арсеналу та комплекс Катерининського собору — на території нинішнього міського парку.

Історія

Фортецю заклали 8 вересня 1778 року на високому правому березі Дніпра, за 30 км від його гирла, на місці раннішого укріплення Олександр-Шанець (1737). За проєктом головного архітектора Адміралтейств-колегії М. Ветошнікова будівництво вели війська місцевого гарнізону під керівництвом генерала Івана Ганнібала; проєкт коригували інженери Іван Ганнібал, Іван Герман та інші. Херсон став колискою й першою базою Чорноморського флоту та політичним центром краю. Фортеця займала площу близько 100 гектарів, була оточена потужним земляним валом і ровом, мала 9 бастіонів із 220 гарматами; під нею проходили десятки тунелів на випадок облоги. За приписом Миколи I 1835 року фортецю ліквідували, до 1881 року здебільшого розібрали, а 1902-го вона постраждала від землетрусу.

Що збереглося

Композиційним центром фортеці була Палацова площа з ансамблем арсеналу, Катерининського собору, палацу Потьомкіна, монетного двору й польової аптеки — перший ансамбль класицизму в Україні. Потрапити всередину можна було лише через дві брами: південно-західну Очаківську (виїзд до Грецького форштадту) і північно-східну Московську (Санкт-Петербурзьку). Обидві звели 1783 року з місцевого черепашнику у стилі класицизму, з підйомними мостами через рів. Нині збереглися кількасот метрів валів, Очаківська та Московська брами (зображення Очаківської — частина сучасного герба Херсона), будівля Адміралтейського арсеналу 1784 року, пороховий льох, колодязь і комплекс Катерининського собору. Це пам’ятка архітектури національного значення й головна історична локація міста.

Джерела: Вікіпедія, ВУЕ, khers-on.com, etnotur.ua, bpc.ks.ua.