Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського

Київський політехнічний інститут- один із найбільших, найкращих та найпрестижніших університетів України, який заснований ще в 1898 році.
Гордість!
Цікава екскурсія!

Не можу поділитись враженнями, як навчальний заклад, бо не навчалася тут, а лише була на екскурсії. Велике містечко з багатьма корпусами, досить добре збереглися перші корпуси, які тут від заснування інституту. Зали і аудиторії досить колоритні - складається враження, що ти десь у Хогвартсі. Чудове і атмосферне місце для фотосесій. Поруч доглянутий парк з майже ручними білками.

"Український Хогвартс" !
Чудовий парк, вражаюча архітектура, приємна "наукова" атмосфера, цікаві місця для фотосесії, зручна інфраструктура.
При кожній слушній нагоді, влаштовую собі прогулянку в цьому парку.

Порушення норм зберігання хімічних реактивів у підвалі де знаходиться укриття стоїть лютий фон у підвалі
І це все у факультеті хімії 4 корпус
Є фото та відео були там вантажниками і це все пакували сказали що у середу все вивезуть але всеодно воно там знаходилось роками
Я рахую це не нормально

Круте місце де можна погуляти з другом чи наодинці .місце футорестичне і підходить для фотосесії .
Але не можу нічого сказати по навчання (там не вчився)

Не навчалась тут. Але мала змогу відвідати конференцію, що відбувалась в одному із корпусів політеху. Чудовий парк, студентський дух, аж ностальгія почалась....

Націона́льний техні́чний університе́т Украї́ни «Ки́ївський політехні́чний інститу́т і́мені І́горя Сіко́рського» . Вища інженерна освіта, заснований в Києві 1898 року; на сьогодні це один із найбільших університетів України. Багато бюджетних місць на вступ. Є гуртожитки. Один із 6 ти ВУЗів України, який ввійшов в міжнародний рейтинг.

Національний технічний університет України "КПІ" це не тільки щасливі спогади молодих років студентства, це сучасний оплот наукової і інноваційної діяльності цілої країни. І знаменитий він не лише першим корпусом, музеем і потягом біля котрого всі фотографуються.

Загалом враження позитивне. Звісно головною окрасою цього студмістечка є центральний корпус. Він просто зачаровує своєю красою. Усі інші корпуси дуже нагадують часи СССР. А так, враження чудове. Повсюди молодь - це створює чудову атмосферу.

Люблю тут гуляти. Коли вчився тут стільки не гуляв як коли закінчив:).
Час від часу додають на території щось нове. В цьому році з'явився сквер і новий літак.

Університет, який у багатьох аспектах не вирізняється нічим суттєвим; єдине, що в нього добре виходить — це говорити про власну «велич». Про гуманітарні факультети судити не берусь, але навчання на технічному — відвертий хаос.

думаю вступати в кпі на видавництво та поліграфія, хто вчиться на цій спеціальності, буду дуже вдячна якщо трохи розкажете про вступ та навчання, тг @xkshvx

Нема мила та бумаги ніякої в туалетах
Пиляти гроші так нагло як це можливо (17 корпус)

Закінчую третій курс КПІ, Факультет соціології і права. За майже три роки навчання ставлення до університету стало доволі неоднозначним. Усе написане нижче базується на моєму особистому досвіді і стосується переважно ФСП. На інших факультетах ситуація може відрізнятися.
Тут справді потрібно багато працювати. Формально «здати» і на щось забити не вийде. Завдання з більшості предметів вимагають повної віддачі, часто з переробками. Це серйозно забирає особистий час і іноді майже не залишає простору для життя поза навчанням.
Водночас тут реально навчають. Багато викладачів намагаються дати знання, відкриті до обговорень, а частина навичок згодом виявляється корисною і поза університетом. Але поряд із цим є дисципліни, які особисто для мене виявилися малокорисними. Наприклад, з української мови професійного спрямування я фактично запам’ятав лише оформлення джерел. Подібні предмети траплялися майже в кожному семестрі.
Оцінювання часто викликає питання. Викладачі здебільшого йдуть назустріч у життєвих ситуаціях, але оцінюють суворо і не завжди дають розгорнутий фідбек. Повноцінні коментарі по роботах зазвичай надають лише кілька викладачів за семестр. Оцінки з’являються наприкінці семестру, коли часу на доопрацювання майже немає, а пояснення отримати складно.
На бали впливає і університетська активність. Для мене це виглядає спірно, адже я прийшов насамперед за знаннями. При цьому, щоб не втратити стипендію, яка, за наявною інформацією, становить близько двох тисяч гривень, потрібно бути активним ще й поза навчанням.
Ком’юніті університету хороше. Тут багато різних і цікавих людей, але це радше властивість великого вишу, а не унікальна риса КПІ.
Організація навчання іноді здається нелогічною. Очні пари заради двох-трьох предметів раз-два на тиждень з часом починають дратувати, особливо якщо не живеш у гуртожитку. Вибіркові дисципліни мали різний досвід. Бували випадки, коли цікаві й профільні курси скасовувалися на початку вибору, і доводилося обирати менш релевантні варіанти. Це траплялося не завжди, але залишило неприємне враження.
Комунікація з викладачами розпорошена між різними платформами. Доводиться постійно слідкувати за кількома сервісами одночасно, через що іноді щось губиться або забувається.
Гуртожитки теж дуже різні. Умови можуть сильно відрізнятися залежно від корпусу, блоку чи навіть поверху. Десь сучасний ремонт, а десь привіт совок. Загалом базові зручності є, але трапляються відключення води та часті ремонти.
У підсумку останнім часом я все частіше замислююсь, чи був цей вибір правильним. КПІ залишає відчуття специфічності й несистемності в багатьох аспектах. Кому це підійде, а кому ні, кожен вирішує для себе сам.

Дійсно, найкращий вибір
Університетська спільнота - на дуже високому рівні
Високий рівень освіти, багато позанавчальних активностей