Михайлівський золотоверхий монастир

Михайлівський Золотоверхий монастир — це одне з найкрасивіших і водночас найсимволічніших місць Києва. Особисто мене він дуже вразив своїм виглядом: золоті бані, блакитні стіни та велична атмосфера роблять це місце справді особливим. Коли стоїш поруч, складно повірити, що цей монастир пережив стільки подій і фактично був відроджений заново.

Історія монастиря починається ще в 12 столітті, коли його заснували за князя Святополка Ізяславича. Храм назвали на честь Архангела Михаїла — покровителя Києва. Саме цей монастир став одним із перших у Київській Русі, де з’явилися позолочені куполи, через що він і отримав назву Золотоверхий. Протягом століть монастир переживав війни, перебудови та складні часи, але найбільш трагічним моментом стали 1930-ті роки, коли радянська влада наказала знести собор. Багато елементів оздоблення тоді втратили або перевезли до музеїв.

Особливо вражає те, що вже після відновлення незалежності України монастир фактично відбудували заново, і наприкінці 1990-х він знову з’явився на мапі Києва. Сьогодні важко навіть уявити столицю без його золотих бань, які добре видно з різних частин центру міста.

Мені дуже сподобалась атмосфера цього місця — попри туристів і центр Києва, тут відчувається спокій. А ще поруч відкриваються гарні краєвиди на місто, тому сюди точно варто зайти не лише заради історії, а й просто щоб відчути атмосферу старого Києва.

Однозначно рекомендую це місце до відвідування, навіть якщо у вас небагато часу в Києві — Михайлівський Золотоверхий точно залишає сильне враження.

До речі, про свою подорож Києвом я зняв окреме відео — якщо цікаво побачити місто моїми очима, запрошую на YouTube-канал «Максим Зик» 🎥

Михайлівський Золотоверхий собор — це один із найдавніших і найвеличніших храмів Києва, зведений у 1108–1113 роках князем Святополком Ізяславичем. Він став першою церквою на Русі з позолоченим куполом, що започаткувало цю відому традицію. Зблизу виглядає приголомшливо.

Сьогодні Свт.Миколая Чудотворця(06.12.2025) багато мирян і відвідувачів які приїхали в цей важкий для України час поклонитись святим місцям і надихнутись позитивною енергією ! Все відкрито і доступно, проводяться екскурсії з гідом для бажаючих,є чудова крамниця товарів релігійної тематики(календарі,ікони,лампадки,хрестики і ланцюжки. На території(біля центрального входу) невеличкий кіоск продуктів бджільництва:смачний мед в баночках,сотовий мед,прополіс і мазі,медові напої...На величезній території Софіївської площі відсутні туалети а тут,ліворуч від центрального входу в цокольному поверсі великий туалет з хорошим ремонтом і обслуговуванням працює 9.00-18.00.

Улюблений собор, тут завжди тобі раді! Дуже красиво всередині, гарно співає хор. На вихідних працює благодійна ярмарка зі смаколиками і речами ручної роботи. Збирають гроші на дрони.

Одна з кращих церков Православ'я яка приймала людей і годувала під час революції гідності.Спаси Господи Обитель і Настоятеля❤️☦️🇺🇦🙏

Нажаль в цьому історичному храмі, нехай і заново побудованому, але ж храмі, який має велике значення для всього українського народу, проводить служби ПЦУ... Хотілося б щоб Церква належала до УПЦ, єдиній канонічній православній Церкві України!

Я дівчина зі стажем 11 років.
Я Киянка,але живу на 2 країн тому коли приїжджаю в Київ то завжди відвідаю цей монастир.
Дуже гарне і вайбове місце,а на новий рік 🎄 там ставлять ялинку

Монастир бачив ще навалу 1240 мангольських полчищ хана Батия, але доконали його комуняги в 30-тих роках. Відбудований заново у 1998 р.

Для мене, це є особливим місцем...добре пам'ятаю буремну ніч морозного січня (здається 11) 2015 року, коли вночі прочитавши новину, що на майданівців наступають, миттю включила телевізор і почула дзвони! То дзвонили у Михайлівському золотоверхому...дзвони, що вселили надію, дзвони, які допомогли тим, хто був по сторону екрану...це вдруге, коли священнослужителі забили таку тривогу.
Особливе місце благодаті Господа, де легко дихається, де хочеться молитися і думати тільки про хороше) тим більше, ми стали свідками Таїнства хрещення, коли маленьке дитятко отримало захист небес...надзвичайно тепла і радісна подія) Раджу усім відвідати музей на території собору. Вхід платний ( за 2-х дорослих і 2-х дітей заплатили 90 грн)...дуже цікаво, багато інформації, різних артефактів та знахідок ще часів становлення, руйнування та відбудови собору). Обов'язково відвідайте це місце Сили)

Неймовірно красиве місце, величність храму просто вражає. На територію вхід безкоштовний, на території є музей туди вхід для дорослих 14, для студентів - 7грн, є склад магазин в якому можна придбати облачення й інший церковний інвентар. Території монастиря відчинена з 7 по 23:00 а сам собор з 7 по 19.

Судова атмосфера. Потрапили на службу.

Михайлівський Золотоверхий монастир — діючий православний монастир на честь Архангела Михаїла в Києві, кафедральний собор Православної церкви України.

Оригінальний храм спорудили в 1108–1113 роках за правління онука Ярослава Мудрого київського князя Святополка Ізяславича. Хрестово-купольний шестистовпний храм з трьома навами та одним позолоченим куполом. На початку XX століття храм — семикупольний. У 1930-х роках був зруйнований, а відтворений у 1997—1998 роках. Михайлівський Золотоверхий собор збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем'яковому розчині технікою «мішаної кладки» з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. Був одним з найбільших монастирів Стародавнього Києва.

На території монастиря розташовується Київська православна богословська академія, церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова, дзвіниця, а також Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря, розташований у дзвіниці та корпусі Варваринських келій.

Церква архистратига Михаїла слугувала родовою усипальнею князів Ізяславичів.

За Рейнольдом Гайденштайном, королева Анна Ягайлонка сприяла будівництву храму в Кракові, для якого взірцем був Михайлівський Золотоверхий собор Києва.

Дуже гарний монастир (на території є туалет , що правда працює до 18 чи 19 )

Чудове, автентичне місце, де панує спокій і тиша. Мені подобається поєднання кольорів - небесно голубий фасад і золоті купола. Чудова територія, де можна відпочити, подумати про вічне. Вхід на територію безкоштовний, в храм не можу сказати, ми не заходили, бо там була паніхіда.

Красива архитектура, атмосфера добра і щастя, рекомендую відвідати в першу чергу.
Михайлівський собор був закладений у 1108 р., а закінчений у 1113 р. Він був схожий на Успенський собор Печерського монастиря, і за їх зразком будувалися руські церкви у подальшому. На честь Михайлівського собору згодом став називатися і весь монастир. Це був перший у Київський Русі храм із позолоченим верхом, тому й через 900 років Михайлівський монастир носить ще й додаткове ім’я – Золотоверхий. Протягом багатьох століть головною святинею монастиря були мощі cвятої великомучениці Варвари, які після його закриття у 20-х рр. ХХ ст. були перенесені до Володимирського собору. За часів Івана Мазепи Михайлівський собор, як і багато інших споруд княжої доби, зазнав великої реконструкції. Він набув рис українського бароко – стилю, який став символом відродження українського храмобудівництва після століть занепаду і руйнацій. З боків собору були прибудовані вівтарі святих Катерини та Варвари. Після перебудови храм мав сім куполів. У такому вигляді він і підійшов до своєї трагічної години. У дзвіниці діє музей монастиря, у якому можна оглянути оригінальні фрагменти інтер’єру древнього собору (шиферна різьблена плита зі святим воїном-вершником XI ст., мідний позолочений горельєф Архістратига Михаїла XVII-XVIII ст., срібні Царські врата 1811 р. тощо).