Архикатедральний собор святого Юра

Головна святиня УГКЦ — бароково-рококовий ансамбль на Святоюрській горі Архикатедральний собор святого Юра — головний храм Галицької митрополії Української греко-католицької церкви й один із найвизначніших барокових ансамблів Львова, що домінує на Святоюрській горі над містом. Монументальний бароково-рококовий комплекс XVIII століття з виразними національними рисами до побудови Патріаршого собору в Києві вважався головною святинею українських греко-католиків; від 1998 року він разом з історичним центром Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Історія місця

Уперше церкву з печерним монастирем на цій горі, за переказами, звів у XIII столітті галицько-волинський князь Лев Данилович — для свого дядька Василька, що вирішив присвятити життя служінню Богові. Найдавнішу незаперечну згадку про храм датують 1341 роком написом на княжому дзвоні, який досі є в дзвіниці собору. Церква горіла й відбудовувалася; у XIV столітті новий храм зводили за зразком вірменського, ймовірно, за участі того самого майстра Дорінга.

Будівництво собору

Сучасний кам’яний собор споруджували у 1744–1762 роках з ініціативи митрополита Атанасія Шептицького за проєктом видатного архітектора Бернарда Меретина, який працював над храмом до самої смерті (1759). Після нього роботи вів Мартин Урбанік, а оздоблення завершив Клеменс Фесінгер; оздоблювальні роботи розтяглися ще на два десятиліття. Собор закладено на грецькому рівнораменному хресті з чотирма каплицями між раменами; велика баня на широкому барабані спирається на підпружні арки, а численні пілястри, увінчані кам’яними рококовими ліхтарями, надають будові стрункості.

Скульптури Пінзеля

Фасад прикрашають шедеври львівського скульптора Йогана Георга Пінзеля, якого називали «східноєвропейським Мікеланджело»: кінна статуя Юрія-Змієборця на аттику та постаті митрополитів — святого Атанасія Великого й папи Лева, покровителів Атанасія і Лева Шептицьких. На вході — парадні двораменні сходи з ажурною рококовою балюстрадою, оздобленою вазами й путами; подвір’я замикають дві рококові брами з алегоричними постатями Віри, Надії та Церков Риму і Греції. Над оздобленням працював і художник Лука Долинський.

Ансамбль і крипта

До комплексу входять собор із дзвіницею, рококова митрополича палата з класицистичними портиками (1761–1762), будинки капітули, тераса, ажурна огорожа з брамами й мури довкола митрополичих садів. У крипті під вівтарем спочивають визначні ієрархи УГКЦ — митрополит Андрей Шептицький, патріарх Йосиф Сліпий, кардинал Мирослав Любачівський; під час розкопок 1990-х тут знайшли поховання й давні артефакти. У 2001 році комплекс відвідав Папа Іван Павло II.

Джерела: Вікіпедія, city-adm.lviv.ua, risu.ua, photo-lviv.in.ua, lv.ridna.ua, visitlviv.net.