Уцілілий фрагмент оборонних укріплень бернардинського монастиря Глинянська вежа — надбрамна оборонна башта, що збереглася від укріплень бернардинського монастиря з боку Митної площі. Разом зі східною стіною монастирських мурів вона є рідкісним уцілілим фрагментом фортифікацій, які колись робили монастир-фортецю самостійним вузлом оборони східної частини Львова.
Історія
Вежу звели на початку XVII століття як частину оборонного комплексу бернардинів, що прилягав до міських укріплень між Галицькою брамою й Королівським бастіоном. Своєю назвою вона завдячує напрямку на місто Глиняни, куди вів шлях через ці ворота. 1618 року у вежі пробили проїзд-браму, але вже 1620-го, з міркувань безпеки міста, її знову заклали. Монастирські укріплення захищали фланговим вогнем східні підступи до Львова й витримали не одну облогу.
Сьогодні
Нині Глинянська вежа й фрагменти прилеглих мурів із бійницями — важлива пам’ятка фортифікаційної архітектури, наочне свідчення того, яким укріпленим було середньовічне місто. Вона формує історичне середовище довкола Соборної та Митної площ і входить до туристичних маршрутів разом із бернардинським монастирем.
| Розташування | біля Митної площі, Львів (бернардинський комплекс) |
|---|---|
| Датування | початок XVII ст. |
| Функція | Надбрамна оборонна вежа |
| Особливість | Уцілілий фрагмент міських укріплень |
Джерела: Вікіпедія, city-adm.lviv.ua, путівники Львова.
