Перлина львівської сецесії — один із найкрасивіших вокзалів Європи Головний залізничний вокзал Львова — визначна пам’ятка архітектури в стилі сецесії (модерну) початку XX століття, яку свого часу вважали одним із найсучасніших і найкрасивіших вокзалів Європи. Величний фасад із двома вежами-годинниками, скляним дебаркадером над коліями й розкішним інтер’єром зустрічає гостей міста; вокзал і донині є головними «воротами» Львова.
Будівництво
Сучасну будівлю звели у 1902–1904 роках за проєктом архітектора Владислава Садловського; будівельні роботи виконувала фірма відомого львівського підприємця й архітектора Івана Левинського. Вокзал відкрили 1904 року, і він став одним із найтехнологічніших свого часу — з електричним освітленням, ліфтами й окремими залами. Металевий дебаркадер (перекриття над перонами) виготовили за передовими інженерними технологіями; його ажурні конструкції стали окрасою вокзалу.
Архітектура
Головний фасад вирішено в стилі віденської сецесії: плавні лінії, скульптурний декор, алегоричні постаті, що символізують торгівлю, промисловість і рух. Простору вестибюль і зали прикрашали вітражі, ліпнина й декоративне оздоблення. Під час Першої та Другої світових воєн вокзал зазнав руйнувань і згодом був відновлений; реставрації повернули йому історичний вигляд. Сьогодні це діючий вокзал і водночас пам’ятка, яку оглядають туристи.
| Адреса | площа Двірцева, 1, Львів |
|---|---|
| Роки | 1902–1904 (сецесія) |
| Архітектор | Владислав Садловський (фірма І. Левинського) |
| Особливість | Ажурний дебаркадер, вежі-годинники |
Джерела: Вікіпедія, lia.lvivcenter.org, dyvys.info, lviv-future.com.ua, zaxid.net.
