Барокова обитель зі складною історією орденів Колишній костел і монастир капуцинів — барокова пам’ятка XVIII століття, споруда зі складною історією, у якій змінювали одне одного різні чернечі ордени. Це один із монастирських комплексів, що формували сакральний ландшафт Львова за міськими мурами.
Історія
На початку XVIII століття Єлизавета Софія Сенявська, дружина краківського каштеляна Адама Сенявського, придбала земельні ділянки для костелу й монастиря ордену капуцинів; будівництво завершили 1730 року. Поява капуцинів викликала невдоволення сусіднього кармелітського монастиря, що близько 1740 року призвело до конфліктів і багаторічних судових процесів. 1787 року, під час австрійських церковних реформ, комплекс передали францисканцям.
Архітектура
Сучасного вигляду споруда набула під час реставрації 1835–1838 років. Костел і келії витримані в стриманих барокових формах, характерних для чернечих обителей орденів, що сповідували аскезу. Комплекс лишається пам’яткою архітектури й свідченням багатоконфесійної та багатоорденської історії Львова, у якій переплелися долі капуцинів, кармелітів і францисканців.
| Розташування | історична частина Львова |
|---|---|
| Роки | будівництво до 1730 (реставрація 1835–1838) |
| Фундаторка | Єлизавета Софія Сенявська |
| Ордени | капуцини, згодом францисканці |
Джерела: Вікіпедія, karpaty.info, путівники Львова.
