Найбільша скарбниця українського сакрального мистецтва Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького — одна з найвизначніших в Україні скарбниць вітчизняної культури й мистецтва, головний корпус якого розташований на проспекті Свободи. Його фонди налічують понад 100 тисяч одиниць збереження й репрезентують вікові традиції українського мистецтва — від середньовічних ікон до творів XX століття.
Історія
Музей заклав 1905 року греко-католицький митрополит Андрей Шептицький як приватну фундацію; урочистим актом 1913 року він передав його українському народові. Основу зібрання склала особиста колекція засновника — близько 10 тисяч предметів, які він придбав і утримував власним коштом. Роботу з організації музею очолив відомий історик і мистецтвознавець Іларіон Свєнціцький, багатолітній директор закладу. Головний корпус — будівлю Промислового музею початку XX століття (за радянських часів тут був Музей Леніна) — музей дістав пізніше.
Колекція
Особлива гордість — найбільша й найповніша в Україні колекція середньовічного українського сакрального мистецтва XII–XVIII століть: ікони, скульптура, рукописи, стародруки, декоративна різьба, металопластика й гаптовані церковні тканини. Тут представлені шедеври майстрів рівня Пінзеля, Полейовського, Івана Рутковича та Йова Кондзелевича. У зібранні — велика колекція української гравюри XVII–XVIII століть, оригінальні твори Тараса Шевченка, роботи класиків українського живопису й митців, що довго були під забороною (Бойчук, Сосенко, Холодний). Другий корпус міститься в палаці Дуніковських.
| Адреса | проспект Свободи, 20, Львів |
|---|---|
| Засновано | 1905 (митрополит А. Шептицький) |
| Фонди | понад 100 000 одиниць |
| Особливість | Найбільша збірка сакрального мистецтва XII–XVIII ст. |
Джерела: Вікіпедія, ВУЕ, nm.lviv.ua, museum-portal.com, Історична енциклопедія.
