Бароковий палац на площі Ринок — осередок «Просвіти» Палац Любомирських на площі Ринок, 10 — класичний зразок бароко, що замикає південний ріг східного кварталу головної площі Львова. Видовжена будівля бічним фасадом виходить на вулицю Руську, тильним — на вулицю Федорова; вона постала на місці кількох давніх кам’яниць, фундаменти яких сягають готичної доби.
Історія
У XVII столітті на цьому місці стояли будинки, один з яких належав польському поетові Шимону Шимоновичу. 1744 року дві кам’яниці, що належали Сапєгам, поєднали за проєктом Бернарда Меретина — будівничого собору святого Юра. 1760 року новий власник, воєвода Станіслав Любомирський, викупив суміжні будинки й за проєктом Яна де Вітте (архітектора Домініканського собору) перетворив їх на єдиний великий палац; оздобленням займалися Мартин Урбанік і скульптор Себастьян Фесінгер. Від князя палац і дістав свою назву.
Просвіта й музей
Палац кілька разів змінював призначення: тут була резиденція галицьких намісників, а наприкінці XIX століття будівлю придбало товариство «Просвіта», що об’єднувало українську інтелігенцію. Тут містилися книгарня Наукового товариства імені Шевченка, редакції часописів «Діло» й «Громадський Голос»; бували Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник. Від 1975 року в палаці — відкриті фонди Музею етнографії та художнього промислу (меблі, порцеляна, срібло). На першому поверсі нині діє відома «Львівська копальня кави».
| Адреса | площа Ринок, 10, Львів |
|---|---|
| Роки | 1744–1763 (бароко) |
| Архітектори | Бернард Меретин, Ян де Вітте |
| Функція | Фонди Музею етнографії; «Просвіта» (істор.) |
Джерела: Вікіпедія, ВУЕ, city-adm.lviv.ua, stezhkamu.com, lia.lvivcenter.org.
