Пам'ятник Тарасові Шевченку

Пам'ятник Тара́су Шевче́нку у Львові — пам'ятник українському поетові, що було відкрито на проспекті Свободи в центрі міста. Ліворуч фігури поета стоїть «Хвиля національного відродження» — 12-метрова символічна стела з фігурними барельєфами. Висота постаті становить 4,45 м. Пам'ятник відкрито 24 серпня 1992 року. Усі роботи щодо спорудження завершено в 1996 році.

Надзвичайно символічний простір у серці Львова. Він поєднує літературну спадщину Кобзаря з історією України й сьогоднішньою національною ідентичністю.
Монумент встановлено лише в 1990-х роках, тому він не має глибокої історичної старовини, хоч і символічно вписаний у давні традиції міста.
Через зелений наліт на бронзі місцеві кличуть фігуру "жабою", що мені незрозуміло, а стелу - "відкривачкою" за її фактурну, незвичайну форму. Хоча як на мене не схоже.

Пам'ятник Українському національному поету відкрили 24 серпня 1992 року. До 1996 року його доповнили 12 метровою декоративною стелою із рельєфними зображеннями яка мало символізувати хвилю національного відродження. Ухвалили 22 червня 1987 року, але через нерезультативні конкурси його встановили вже у незалежній Україні. Збір коштів та будівництво проводив Український громадський комітет під керівництвом Василя Іваницького. Скульптура виготовили в Аргентині.

Зазвичай людно
красиво дуже багато вуличних музикантів зазвичай тут

прочитавши коментарі інших людей не хочеться писати власний - повторювати чужі банальні, а вряді випадків і примітивні коментарі. Чому ніхто не згадує про те, що було на цьому місці до пам'ятника Кобзарю, чи свято місце пусто не буває? який магазин був навпроти памятника вождя пролетаріїв куди він вказував простягнутою рукою?
чув історію від причетних до мистецтва львів'ян, що пам'ятник декілька разів переробляли, оскільки не могли зробити виріз зіниць через що виглядало ніби очі дивляться в різні боки.

Пам'ятник нашому Генію, нашому провіднику у Львові ! Пригадую, як не хотіло надати дозвіл на його встановлення 1989 року тогочасне радянське керівництво ! Як активно боролася громадськість на той час. І ось, пам'ятник живе і є прикрасою міста, тут відбуваються і починаються найрізноманітніші заходи ! Слава Україні !!!

Досить гарна пам'ятка . Але вибачте мені но краще був би на цьому місті Ярослав Мудрий .
Ярослав Мудрий відкрив школи для простого люду бо рахував що нація яка неуки іде до краху !!! А даний персонаж не є таким ідиалом для мене (Шевченко) :( Навпаки однак сум !

На паровозику по чарівному Львову!

Завдяки Українцям з діаспори,які долучились до проекту 24 серпня 1992 року у День Незалежності України відбувся урочисте відкриття,але роботи продовжувались до 1996 року. Скульптуру виготовили в Аргентині, також долучилися фахівці з Канади.Велика кількість деталей історії України від Київської Русі, містить фігури завойовників України -турецького султана, польського короля,московського царського офіцера та католицького монаха. Герої- Захисники Петро Сагайдачний, фігура Оранти, Іван Мазепа та Богдан Хмельницький.Видатні керівники Держави та представники культури й духовенства: Княгиня Ольга, Ярослав Мудрий, Володимир Великий, Роксолана, Григорій Сковорода, Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Котляревський

Пам'ятники українському класику Тарасу Шевченку є в багатьох містах України, тому особливу увагу привертають монументи з оригінальним рішенням. Один з таких пам'ятників знаходиться на центральній вулиці Львова — проспекті Свободи, поруч з площею біля Оперного театру. Його скульптурна композиція являє собою фігуру Тараса Григоровича (висота 4,45 метра), поруч з якою височить стела (висота 12 метрів) з зображенням історичних подій в Україні з часів Київської Русі до XX століття. Стела символізує хвилю українського відродження, її верх увінчаний образом Божої Матері Оранти.

Дуже вражаючий пам'ятник, вічно багато людей, гарні ракурси для фото.

Очень впечатляюще !

Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля,—
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.
Сини мої невеликі,
Нерозумні діти,
Хто вас щиро без матері
Привітає в світі?
Сини мої! орли мої!
Летіть в Україну,—
Хоч і лихо зустрінеться,
Так не на чужині.
Там найдеться душа щира,
Не дасть погибати,
А тут… а тут… тяжко, діти!
Коли пустять в хату,
То, зустрівши, насміються,
Такі, бачте, люди:
Все письменні, друковані,
Сонце навіть гудять:
“Не відтіля, каже,— сходить,
Та не так і світить;
Отак,— каже,— було б треба…”

Гарний пам'ятник, не типічний, що виділяє його на фоні інших.

Ці фотографії були зроблені 25 березня 2025 року , але нічого , як кажуть: "ніколи не пізно"😂

Дивлюсь я на Небо, та й думку гадаю, чому я не сокіл, чому не літаю... Чудове місто Львів 💖