Храм початку XX ст. у псевдоруському стилі Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері — один із найпомітніших храмів Миколаєва, незвичний для Півдня України зразок псевдоруського («давньоруського») стилю. Його ошатний, багато декорований силует одразу привертає увагу серед забудови міста.
Історія
Храм зводили у 1904–1908 роках за проєктом архітектора Федора Еппінгера, проте не встигли повністю завершити до революції. За радянських часів, від 1934 року, будівлю передали під клуб суднобудівного заводу, і храм надовго втратив своє призначення. 1992 року собор повернули релігійній громаді; до 2010 року завершили реконструкцію зовнішньої частини й відновлення внутрішніх приміщень. Нині це діючий кафедральний собор і одна з архітектурних окрас міста.
Архітектура й храми міста
Собор вирішено у псевдоруському стилі з характерними для нього декоративними формами, кокошниками й цибулястими банями — рідкісний для Миколаєва архітектурний тип. Разом з іншими храмами він формує сакральну палітру міста. Серед інших визначних культових споруд Миколаєва — старовинний кафедральний собор Різдва Богородиці (1800–1828) у купецькому районі, римо-католицький костел святого Йосипа (1891–1895, архітектор Владислав Домбровський) на вулиці Декабристів і хоральна синагога 1880-х років. Ці храми відображають багатонаціональне минуле міста корабелів.
| Адреса | вул. Садова, 12, Миколаїв |
|---|---|
| Роки | 1904–1908 (арх. Ф. Еппінгер) |
| Стиль | псевдоруський |
| Особливість | Незвичний для Півдня храм; повернутий 1992 |
Джерела: Вікіпедія, ukrainaincognita.com, zaborona.com, vue.gov.ua, up.mk.ua.
