Один із найстаріших парків міста — колишня резиденція Дюка Дюківський сад (Дюківський парк) — один із найстаріших парків Одеси, розкинутий на схилах Водяної балки вздовж Балківської вулиці. Парк має мальовничий терасований рельєф на трьох рівнях, старі дерева, алеї-сходи й великий ставок; його історія тісно пов’язана з першим градоначальником міста — герцогом де Рішельє.
Історія
Сад заклали 1810 року за наказом Дюка де Рішельє як парк його заміської резиденції; спершу він звався Рішельєвською дачею, а згодом — Дюківським садом. Рішельє висадив тут середземноморські саджанці, вважаючи, що місто зростатиме вглиб степу. Покидаючи Одесу 1814 року, герцог подарував сад своєму ад’ютантові Іванові Стемпковському, який 1826-го передав його місту. За легендою, у саду било джерело, з якого 1789 року напився загін де Рібаса дорогою на штурм Хаджибея.
Занепад і сьогодення
У XIX столітті за парком стежили погано: занепали фонтани й доріжки, будинок Рішельє розібрали, а через територію проклали залізничні колії, що поділили сад. Після війни, 1949 року, його реконструювали й на деякий час перейменували на Парк перемоги. Попри втрати, Дюківський сад зберіг історичне планування — тераси, каскади, залишки кам’яних споруд — і лишається улюбленим місцем відпочинку одеситів із рибним ставком та алеями.
| Адреса | вул. Балківська, Одеса (Водяна балка) |
|---|---|
| Закладено | 1810 (Дюк де Рішельє) |
| Колишні назви | Рішельєвська дача, Парк перемоги |
| Особливість | Терасований рельєф, ставок |
Джерела: Вікіпедія, odessa-future.com.ua, 048.ua, blog.blablacar.com.ua.
