«Українське мертве море» — один із найстаріших грязевих курортів Куяльницький лиман (Куяльник) — солоний лиман закритого типу за кілька кілометрів від центру Одеси, знаний як «українське мертве море» й один із найстаріших грязевих курортів країни. Це також одна з найнижчих точок України: висока концентрація солей і цілющі мулові грязі перетворили лиман на природну здравницю світового значення.
Природа
Колись Куяльник, як і Хаджибейський лиман, був затокою Чорного моря; від моря його відділяє піщаний пересип. Назва походить від тюркського «куянлик» — «густий», бо концентрація солі тут дуже висока. Солона вода з часом ущільнилася в ропу — насичений соляний розчин, а на дні залягли шари сульфідно-мулової грязі з мінеральними частинками й органічними речовинами. Ця грязь має унікальні лікувальні властивості й вважається світовим еталоном.
Історія курорту
1833 року на березі лиману на пожертвуваній землі князя Жевахова влаштували купальні, а невдовзі звели «Лікарню грязевих і піщаних лиманських ванн». Розвиток курорту пов’язаний з ім’ям лікаря Ераста Андрієвського — особистого медика князя Воронцова; до 1917 року лиман навіть звався Андрієвським. 1895 року пробурили першу свердловину мінеральної води «Куяльник», відомої й нині. Грязі й ропа лікують численні захворювання; сюди приїздили на оздоровлення європейські монархи, космонавти й державні діячі. Сьогодні екологи б’ють на сполох через обміління лиману.
| Розташування | ≈ 13 км від центру Одеси, біля г. Жевахова |
|---|---|
| Курорт | від 1833 (свердловина «Куяльник» — 1895) |
| Особливість | Сульфідно-мулові грязі, ропа |
| Народна назва | «Українське мертве море» |
Джерела: Вікіпедія, ЕСУ, 048.ua, odessa-life.od.ua, kolokray.com.
