Катедральний собор Непорочного Зачаття

Барочний домініканський костел, нині греко-катол. собор Архикатедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці — колишній домініканський костел і одна з найкращих пам’яток пізнього європейського бароко в Україні. Нині це головний храм Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви, що вирізняється чіткістю композиції, гармонійними пропорціями й двома характерними вежами.

Історія

1747 року воєвода Юзеф Потоцький запросив до Тернополя домініканців, і у 1749–1779 роках коштом його родини звели величний костел Святого Вінсента Феррера з монастирем — за проєктом архітектора Августа Мошинського (авторство приписують також єзуїту Павлу Гіжицькому). Інтер’єр розписав відомий львівський майстер пізнього бароко Станіслав Строїнський, фрески бічних нав створив Юзеф Хойницький, а скульптуру виконав Себастьян Фесінґер. У 1820–1848 роках костел належав єзуїтам. У квітні 1944 року, під час боїв за Тернопіль, храм зазнав значних руйнувань; повоєнна реставрація завершилася наприкінці 1950-х. У 1978–1989 роках у соборі розміщувалася Тернопільська картинна галерея, а від 1989 року він став греко-католицьким кафедральним собором.

Архітектура

Собор споруджено з тесаного каменю (пісковику) у стилі бароко, оздоблено різьбленням і кам’яними фігурами; попри сакральне призначення, він мав і оборонні риси. Куполи його веж мають аналогії з костелом у Влодаві та дзвіницею костелу Святого Хреста в Турині. До храму примикали монастирські приміщення із закритим «італійським двориком». Під собором розташована велика підземна частина з криптами, де планують відкрити музей храмів міста; на дзвіницю можна піднятися заради панорами Тернополя. Нині відновлений храм — окраса міста й один із головних осередків греко-католицької віри та культури.

Джерела: Вікіпедія, ternopil-online.com, tobm.org.ua, 1540.com.ua, annadanylevych.atavist.com.