Головний греко-католицький собор міста, кол. єзуїтський костел Хрестовоздвиженський греко-католицький кафедральний собор — головний греко-католицький храм Ужгорода й усієї Мукачівської греко-католицької єпархії, візитівка міста. Разом із єпископською резиденцією він утворює один із найкращих архітектурних ансамблів Ужгорода на початку вулиці Капітульної, де Замкова гора круто спадає до міста.
Історія
Закладку храму здійснив 1640 року граф Янош X Другет, який перевів до Ужгорода єзуїтську колегію з Гуменного (Словаччина). Будівництво завершили 1646 року — спершу це була невелика колегіальна церква з однією вежею, присвячена Воздвиженню Чесного Хреста. Того ж 1646 року в місті підписали Ужгородську унію. Після того як 1728 року згоріла католицька церква в замку, єзуїти вирішили розширити свій храм; у 1732–1740 роках звели новий костел у стилі пізнього бароко. 1773 року папа Климент XIV розпустив орден єзуїтів, і 1775 року церкву передали Мукачівській греко-католицькій єпархії, перетворивши на кафедральний собор.
Архітектура й доля
Собор освятив єпископ Андрій Бачинський 1780 року. Пізніше перед входом добудували портик із чотирма колонами коринфського ордера, встановили годинник на вежі й двомаршеві сходи з червоного мармуру; інтер’єр оформили в стилі рококо. 1939 року плафон центрального нефа прикрасив монументальний розпис «Воздвиження Чесного Хреста» роботи закарпатського художника Йосипа Бокшая. Після Другої світової війни радянська влада відібрала собор у греко-католиків і 1949 року передала православним; храм повернули греко-католикам аж 10 жовтня 1991 року. У підземеллях собору є крипта, де поховані мукачівські владики, зокрема Андрій Бачинський.
| Адреса | пл. Кирила і Мефодія, 3, Ужгород |
|---|---|
| Роки | 1640–1646; перебудова 1732–1740 (бароко) |
| Собор | з 1775 (освячено 1780) |
| Особливість | Розпис Й. Бокшая (1939), крипта владик |
Джерела: Вікіпедія, mgce.uz.ua, cathedral.uz.ua, prokarpaty-tour.info, portalhistoryua.com.
