Червоноцегляна вежа 1911 року — візитівка міста, музей Водонапірна вежа на Європейській площі — один із найвідоміших символів Вінниці, червоноцегляна споруда початку XX століття в готично-неоренесансному стилі. Вежа заввишки близько 28 метрів височіє в самому центрі міста; нині це не просто колишня водонапірна башта, а частина культури Вінниці й меморіальний музей.
Історія
Вежу збудували 1911–1912 років для першого міського водопроводу за проєктом головного архітектора міста Григорія Артинова. Відтоді споруда майже не змінила зовнішнього вигляду й лишається одним із найвпізнаваніших об’єктів Вінниці. Червона цегла, вертикальні пропорції й декоративні елементи роблять вежу яскравою домінантою Європейської площі та історичного центру.
Музей
Нині у вежі розташована частина музейної експозиції Меморіалу слави, а також меморіал пам’яті вінницьких воїнів, які загинули в різних війнах. Піднявшись нагору, можна помилуватися панорамою дахів і річки. Увечері вежа підсвічується, перетворюючись на своєрідний «маяк» центру міста. Вона органічно поєднує роль історичної пам’ятки, музею й місця пам’яті.
| Розташування | Європейська площа, Вінниця |
|---|---|
| Роки | 1911–1912 (арх. Григорій Артинов) |
| Висота | ≈ 28 м |
| Особливість | Символ міста, музей і меморіал |
Джерела: Вікіпедія, moemisto.ua, mama-choli.com.ua, find-way.com.ua.
