Вежа Артинова (Музей Вінниці)

Цікаве місце в самому центрі, краєвиди на всі сторони дуже гарні. Підійматися сходами приблизно 13 поверхів, сходи високі.
Сам оглядовий майданчик маленький, якщо багато людей, більше 5-6, то треба почекати щоб підійти подивитися.
Рекомендую відвідати дорослим, з дітьми треба бути дуже уважними.

Гарне місце, дуже ввічливі співробітники. Класно розповідають історію башти і не тільки. Але якщо людей багато, то на верх доведеться чекати чергу

Вежа Артинова вразила мене своєю витонченістю та величчю. Разом із подругою ми вирішили не просто помилуватися нею знизу, а й піднятися на оглядовий майданчик.

Від краєвидів перехоплює подих! Дивитися на вулички з висоти 41 метра — це особливе задоволення. Вежа виглядає як замок із казки, а панорама міста додає подорожі незабутніх барв. Дуже рада, що ми побачили це на власні очі!

Якщо ви у Вінниці варто хоча би раз піднятися на вежу та просто оглянути місто. Вид на місто з рядами дахів та краєвиди показують комфорт міста та його ламповість.

До 6 поверху безкоштовно, на кожному поверсі зображення водонапірних веж різних європейських міст. На 6 поверсі величезна картина, зображення м.Вінниця

Все ж якби підйом на останній поверх супроводжувався міні-екскурсією, розповіддю цікавих фактів про вежу, було б краще. А так нас загнали в 7 квадратних метрів, запитали «про історію питання є? нема? давайте буду вас фоткать» і на цьому все 🫠 Просто супроводжуючий слідкував, щоб ніхто не стрибав з вікна. За це 100 грн з людини.

Прикольні фото з вежі зробити можна, варте відвідування.

Цікаво. Але очікували, що буде аудіогід. Відвідування усіх поверхів безкоштовне. А самий верхній поверх-оглядовий майданчик платний(100грн або 50грн для пільговиків). Перебували там зовсім не довго. Рекомендуємо

Все пройшло чудово, музей зовсім молодий, персоналу треба задуматись про аудігіди (скануєш QR та слухаєш екскурсію) або під кожною картиною чи фото аудіодоповнення. Екскурсовод є лише на верхніх поверхах, якщо оглядати самому.

Ніколи не бував в середині нашої вежі, а тут вирішили зайти з гостями міста. Було цікаво не лише їм, а і нам, місцевим. Дізнався багато нового, про самі вежу, про місто навколо. Працівники - молоді люди, які видно, що люблять свою справу. Людина нагорі, із захопленням розповідає історичні факти про місто та вежу. Нам пощастило, що не було людей взагалі (обід неділі було), тому мали дуже цікаву довгу бесіду із працівником музею. Прямо отримали море задоволення. Брали квиток із виходом на оглядовий майданчик звідки можна побачити ледь центр міста і не тільки. Майданчик доречі дуже маленький, тому виходять туди лиш по кілька людей одразу. Якщо вас багато, або багато відвідувачів, то мабуть тре буде зачекати. Тому раджу внизу у працівниці спитати чи є люди нагорі, і скільки, якщо є. Побачили самі годинники з середини. Подивилися експонати. На кожному поверсі, а їх 6 всього, розміщена якась невеличка тематична виставка.
Загалом було дуже цікаво. Раджу хоч раз зайти подивитися і дізнатися трішки більше про символ нашого міста.

Красивий вид на місто відкривається, вхід 100 гривень, важно того, є пільги. Дівчата що там працюють зробили це місце дуже затишне, дякую, також порекомендували куди можна поїхати і що можна подивитися

Сама головна пам'ятка Вінниці.
Працює з середи до неділі.

Вежа в центрі міста файна! Вилізли нагору, на оглядовий майданчик, чудово поговорили там з екскурсоводом ( нажаль не спитав імені), який відкрито розповів за страру Єрусалимку.
Додав, що вода в ті часи була у заможних мешканців і коштувала , як коньяк!

Поряд, у 40 км є вежа Корделівки, цікаво, чи Артинов приклав до неї руки?! ( навряд чи звичайно, хоча хто знає-))

Нам трапився неймовірно цікавий гід, тож 6 поверхів вежі стали найбільш цікавим екскурсом і в історію Вінниці і в сучасні цікавинки.

Локація буде однозначна цікава усім тим, хто як і я цікавиться історією і цікавими місцями міста. І тут відразу дві цікаві речі - сама Водонапірна вежа і музей воїнів-афганців.
Вежа, якій наступного року буде 110 років (збудована ще 1912р.) є по-суті візитною карткою міста над Бугом. Автором проекту Водонапірної вежі став Григорій Артинов, і мала вона також ще одне призначення - в якості пожежної каланчі (вишки), оскільки маючи 28 м, з її верхнього ярусу було добре видно середмістя та околиці. Сама вежа будована з цегли і має 6 ярусів. Підчас ІІ світової війни вежа була спостережним пунктом, а у 1945-83-х рр. тут були житлові кімнати працівників міськводоканалу.
Після 1985р. вежа була передана на баланс Вінницького краєзнавчого музею і тут розміщувалася частина експозицій, а з 1993 р. - тут обладнано Музей воїнів-афганців.
Власне, експозиції музею розміщені з 1 по 6 поверхи вежі. Вхід коштує 10 грн, і зйомка 20 грн. Зазвичай, тут не надто людно і можна спокійно ознайомитися з цією нелегкою сторінкою нашої історії, за якою стоять життя молодих юнаків. Варто почитати листи учасників, можна поглянути їх особисті речі, фото; в середній школі тема Афганської війни (1979-1989рр.) мало вивчається, а тому, буде корисною учнів і студентів.
Загалом, з вежі відкривається чудовий вид на центр міста, і шкода, що немає оглядового майданчика на верхніх ярусах.

Будучи другий раз у Вінниці, ми нарешті відвідали Вежу ( бо вперше вона була зачинена через зливу). Загалом все добре, але оглядовий майданчик це просто супер! Вигляд на місто - просто неймовірний🤩 Особливо хочемо подякувати пану Миколі, професіоналу своєї справи, який розповідав цікаві історії як про саму будівлю, так і про становлення міста ⭐️
Це було дуже цікаво пізнавати про місто щось нове.