Черкаська обласна дитяча лікарня

Ми лежали на дитячому стаціонарі у відділенні педіатрії, перед усім хочу подякувати нашому лікарю за терпіння, допомогу, вирішення питань зі здоров'ям донечки, наш лікар Гальченко Тетяна Миколаївна гастроентеролог, людина з добрим серцем та професіонал у своїй справі.
Тепер про усе потроху, фото я додала можете подивитись, нам видали простирадло усе вмазане у крові, не відпирається по словам працівників. За дорослу постіль, 70 грн, дитяче простирадло 40гр, сказали що в них немає своєї пральної машини, і тому треба платити за оренду простирадла щоб вони могли його прати. На жаль я не сфотографувала списку того що треба було купити при надходженні до лікарні, там був миючий засіб для туалету, паперові рушники, миючий засіб для рук, і таке інше. У палаті зовсім не зачинялося вікно воно було зламане, тумбочки понівечені, графік роботи душової кабіни складає 3 години на день якщо ти не встиг покупатися за ці три години, то на ранок можуть купатися лише діти і то пару годин відчинений душ, покупатися діти можуть вранці лише ті які здають аналізи коли я попросила зранку ключ був цілий скандал. Медсестрички прохані, щоб щось зробити це у них дуже велике діло, поки не віддячиш будуть відноситись як до лайна. Але мушу сказати це лише на третьому поверсі. Що на інших поверхах я не знаю бо я там не була. У нашому відділенні лежали усі з цукровим діабетом діти з відхиленнями розвитку, проблемами шлунку. Дуже бідна лікарня, в них немає абсолютно нічого, мочеприймач для дитини немає щоб поставити катетер їм треба все для цього купувати, а це настільки жахливо в них немає цілодобової аптеки на усю величезну лікарню, якщо тобі щось треба можна лише зранку купувати, і чекати доводиться до самого ранку навіть якщо щось терміново. Ця старезна обшарпана лікарня складає дивне враження, так як всередині є басейн, цю лікарню відвідала сама перша леді Зеленська. А по факту наче ходиш по лікарні більш-менш все окей, якщо туди потрапиш на стаціонар, то розумієш що в них нема абсолютно нічого там вікна навіть без сіток, залітають усі комарі, бо вікно навіть не зачиняється, зламані вікна. Цікаво як буде зимою, з вікном що не зачиняється. Грошики відмивають тут супер. Окрема подяка анестезіологу, ця "прекрасна" людина за 15 хвилин до початку гастроскопії дитині якій 2,5 роки, знаючи звідки приїхала родина, запропонував за анестезію заплатити 3000 грн. Коли я сказала що грошей немає він просто сказав дайте скільки у вас є. Ви ж самі розумієте які державні препарати якщо хочете щоб з дитиною все було добре і вона добре відійшла від наркозу давайте 3000 грн. Короче я описую все як було а ви вже по фотографіям по відгуку думайте. Якщо є якийсь варіант поїхати в іншу лікарню можливо все ж таки поїхати в іншу лікарню. А тут лежав хлопець який був повністю жовтий і вони не могли зрозуміти що з ним щоб вони не робили білірубін тільки піднімався. Я до прикладу коли поступила ставили крапельницю спочатку в кімнаті, а потім після сварки з душем почали казати щоб ми ходили в кабінет маніпуляційний, де з дитиною просто знущались крапельниця не крапала я навіть не знаю що там трапилось чому не можна було нормально все зробити щоб дитина не плакала, як ми до того робили все ж таки в кімнаті. Перших два рази навіть валик клали під руку в кімнаті а потім вже як-небудь все робили. Не можна нічого допитатися у медсестер вони нічого не знають, треба просити весь час щоб вони робили те що мусять, дуже прохані. Підвіконня чорне хоча щодня прибирають. Серветок треба купа щоб усе мити, відношення хамовите. Лікарі лікують добре, вдячна за допомогу, до лікарів немає питань, фінансування на цю лікарню певно немає. Порції тут нормальні дітей годують добре, але посуд дійсно краще брати з собою. Якщо ви спізнетесь на 10 хвилин на роздачу їжі, то вже опинетесь без їжі, коли я дитині попросила докласти ще маленьких три шматочки картоплинки у суп, то мені зразу відповіли що це вам не вдома. Переноску беріть з собою бо десь майже на стелі розетки причеплені, дуже високо.

Інформація для тих, хто без поспіху збирається на госпіталізацію у ПЕДІАТРИЧНЕ відділення. Вам варто мати з собою: постіль (у відділенні дають за 75 грн), посуд і столові прибори (їжу з роздатки ви будете носити в палату і їсти на ліжку). Електричний подовжувач і кипятильник дуже виручають. Ми також брати свою ручку для вікна, бо це дефіцитний предмет у дитячій лікарні. Кожен вхід-вихід з лікарні - це 5,00 грн за бахіли - можна приготувати заздалегідь дешевше.
У відділенні попросять сміттєві пакети, засіб для миття посуду, оглядові рукавички, серветки.
Серветок вам знадобиться багато, бо помити свій посуд у забитому рукомийнику проблематично і захочеться всі меблі протерти і продезінфікувати.
Душ є, один на поверх, відкривають 18,00 до 21.00.
Квітень 2026 - тарганів не зустрічали.
На вікнах з'явились цупкі штори, і це великий плюс для комфорту.
Є два холодильника, мікрохвильовка і електрочайник. Немає кухонних вагів у відділенні, де лікують дітей із діабетом.
До речі, для діабетика лікарняна їжа абсолютно неприйнятна. Можна придбати смачну корисну їжу в кулінарії в Делікаті.
По медичних послугах ми повністю задоволені професіоналізмом і ставленням лікарів. Щиро вдячні за їх роботу і розуміємо, що всі побутові проблеми - це наслідок недофінансування.

Лежали з дитиною в Лор відділенні, залишилися всім задоволені.
Лікар Варивода оглянув та одразу направив у стаціонар на лікування, кожного ранку оглядав дитину. Весь персонал чудовий, медстестри зранку навіть приходили в палату вводити ліки через катетор, щоб не будити дитину. Годували смачно, прибирали декілька разів на день. Палати чистенькі, туалет один на поверх, є кухня з холодильником та мікрохвильовкою.
Єдиний мінус в палаті зломані вікна і двері, які не закривалися.

Була сьогодні на прийомі у дитячого ендокринолога Нестругіна Надія Михайлівна. Я маю надлишкову вагу і розумію все,але такого відношення не очікувала знову почути. Їжджу не перший рік, і кожного разу одне і те саме. Не дає нормально і слова вставити,постійно перебиває, замість того щоб спокійно розмовляти,кричить. Звинувачувала мене в тому що я приїхала одна без батьків. Таке відчуття начебто я глуха і не буду розуміти її тоді,коли вона буде спокійно розмовляти.

23 липня 2026 року попали в швидку травматологічного відділення з глибоким порізом ноги у 10 місячного малюка о 10:00.
лікар, який нас приймав відразу почав зверхньо ставитись.
прооперували дитину через 6 годин (добре, по протоколу треба не їсти 4 години перед загальною анестезією), але весь час з рани йшла кров.
після операції до нас зайшов анестезіолог і перевірив самопочуття. хірург же бажання не виявив і коли ми самі спустились до нього близько 20:00 з запитанням «чи про нас не забули?» він почав говорити «що ми не в пріоритеті, так як його робота виконана і ногу він зашив і самопочуттям моєї дитини повинен цікавитись анестезіолог. чекайте і я до вас прийду тоді, коли мені буде зручно»
по цьому почав показувати пальцями на дорослих вже дітей, які сиділи в черзі і казати, що спочатку йому треба оглянути їх і вже якось потім нас.

побачивши, що самопочуття дитини добре і проконсультувавшись з анестезіологом, нами було прийнято рішення написати відмову від госпіталізації (так як по лікарським висловлюванням це була госпіталізація одного дня).
приїхавши на наступний день за випискою, в ній не було вказано ніяких рекомендацій від хірурга.
в ній був відсутній навіть підпис самого хірурга і завідуючого.

я можу подякувати лікарю тільки за одне- гарний шов. дякую!
також дякую дівчатам сестрам і санітаркам за гарну комунікацію та допомогу в перевʼязці.
більше ні за що.
жахливий досвід.
шкода, що це єдина лікарня, куди можна приїхати по швидкій.

якщо ви так не любите дітей, то навіщо ви з ними працюєте.
діти- це майбутнє. особливо в такі важкі та страшні часи.

Велика подяка усім працівникам неонатального центру! Русіна Наталя Миколаівна професіонал своєї справи. Та весь медичний персонал цього відділу. Дуже дбайливе ставлення, дуже високий професіоналізм, завжди поруч, допомагають, підтримують, а найголовніше дуже якісно лікують, дякую за свою дитину, що надали дуже швидко якісне та правильне лікування, та спасли мою дитину, ще раз дякую за вашу працю!!! (Палата чудова, гаряча вода, душ , туалет, та завжди чисто) ви круті ❤️🥰

Жах, а не лікарня 😡 Дуже розчарована дитячою обласною лікарнею. Неохайна пов’язка, сліди крові та подразнення на шкірі, а їжа виглядає вкрай неапетитно. Для дитячої лікарні такі умови неприпустимі. Хотілося б більше чистоти, акуратності та нормального ставлення до маленьких пацієнтів.

Хочу від щирого серця подякувати лікарю хірургічного відділення Головчаку Василю Юрійовичу 🙏

Ми пройшли непростий шлях — потрапили до лікарні вже з ускладненнями, хвилюванням і потребою у повторному оперативному втручанні. Це був важкий період, і саме у такі моменти особливо важливо, коли поруч є лікар, якому довіряєш. Ваша впевненість, спокій та щире бажання допомогти додавали нам сил проходити через усі труднощі.

Дякую Вам за професіоналізм, готовність брати відповідальність у складних ситуаціях, уважне ставлення до дитини та турботу протягом усього лікування.

Окрема подяка завідувачу хірургічного відділення та всім лікарям, які були поруч, брали участь у лікуванні, підтримували нас і робили все можливе для одужання нашої дитини. Ваша небайдужість, професіоналізм і людяність — безцінні.

Також щиро дякую всьому медичному персоналу хірургічного відділення Черкаської обласної дитячої лікарні за щоденну турботу та чуйність.

Це більше, ніж просто професія — це справжнє людське ставлення. Нехай добро, яке ви робите щодня для дітей та їхніх батьків, повертається вам сторицею💙

Гіршого закладу не бачила, лікарі байдужі. Дитина хоч помирати буде, ніхто не підійде. Найбільше мене вибісили слова однієї з медсестер. А чого ви сюди їхала? Хіба з дитиною щось серйозне? (На хвилинку, у дитина гуляти на лобі як яблуко і струс) і це не серйозне. Просто жах а не лікарня!!!!

Жахливе враження від лікарні. Мед персонал , якому вже за 50 років потрібно на пенсію, крім грубощів і зверхнього відношення до людей нічого не почула. Є жінки-лікарі котрі на 5 рік війни з росією так і не знайшли бажання перейти на українську мову. На реєстратурі жіночка похилого віку, яка груба та нетактовна до всіх, це нажаль не вперше, але вже в останнє...якщо їй не подобається робота , нехай дасть можливість працювати адекватним та доброзичливим людям з після розмови з якими буде хороше враження. Не раджу приходити в цю лікарню. Не хотіла ставити і одну зірку, але коментар можливо залишити тільки якщо відмітити зірку.

Хочу подякувати всьому персоналу педіатричного відділення,в першу чергу чудовій лікарці,справжньому спеціалісту ,хорошій людині Герус Інесі Борисівні ,поставила сина на ноги ,щиро дякую!!!Всим медсестричкам,санітарочкам,добрі,відзивчиві!Всим щира подяка!Лор відділення теж прекрасний лор Стегній Наталія Миколаївна,дуже приємна до діток,Вам теж велике дякую)

Шановна адміністрація лікарні! Цілий день,я не можу додзвонитися і записатися на прийом до лікаря. Можливо потрібно під'їхати і особисто панянкам у реєстратурі показати,як брати трубку коли дзвонить телефон? Завтра знову буду намагатися додзвонитися. Якщо ні - піду особисто на прийом до головного лікаря,щоб обговорити питання запису по - телефону. Бо це жах!

Найгірший лікар якого я зустрічала це Запорожець М.О лікар Ортопед-травматолог🤮🤮🤮🤮!
Спершу в реєстратурі мені 5 хв казали що до нього не можна запізнюватись і це взагалі то ЗАСЛУЖЕНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ!!!!!! І не бой Бог до нього запізнитись. Тож із-за цієї пʼяти хвилинної лекції ми запізнились на 2 хв.
І мене в кабінеті так вичитали, що ніби я щось кримінальне зробила.
А по факту лікар навіть і не повернувся до дитини, щоб оглянути. Пальцем потикав і сказав робити МРТ,рентген який ми робили по направленню іншого лікаря він дивитися навіть не схотів. а далі я питаю який діагноз ,що треба робити далі, на що він відповів « робіть що хочете, ідіть куди хочете»
Відчуття були ніби я до царя прийшла, а не до лікаря!

Записалась на УЗД через медінфо, бо в відділення дотелефонуватись три дні(!) не могла. В реєстратурі поліклініки сказали, що краще через сайт, до ЛЮБОГО з 3-х лікарів (здивувалась, що всі такі універсальні, бо уточнювала який саме вид УЗД треба). Записалась до єдиної найближчої Агапій. Відпросилась з роботи для цього, притягнула дитину.
Зайшли і тут виявилось, що вона такого не робить і що треба краще дивитись, куди записувались.
Все було сказано в грубій формі.
Медсестра ще намагалась якось розібратись, то лікарка їй шикнула - МОВЧИ...
Я спитала, чому мовчи, адже якось можна вийти з ситуації, Агапій почала агресувати на мене.
Не знаю, звичайно, які в кого враження від відвідування саме цієї поліклініки, але я її раніше намагалась обходити десятою дорогою і зараз, якби не обставини, не пішла б туди. Питання...

На жаль довелось перебувати у цьому закладі, про лікування промовчу а от санітарні норми просто жахливі! Окрім того, що в палатах є постільні клопи то ще й розносять їжу з личинками тарганів… на жаль, про те що це тарган я дізналася вже після виписки. Шкодую що не написала заяву про цей інцидент, було не до того в процесі лікування…