Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Дуже цікава будівля, с точки зору архітектури. Читацькі зали з світловими люками нагадують космічний корабель. Атмосферно. Найцікавіше було в залі з мапами🗺 Але, нажаль, будівля дуже занедбана, потребує ремонту.

Велич минулих років!!! Нажаль люди стали меньше сюди ходити.

"Здесь русский дух, здесь русью пахнет", а саме радянщиною. По газонах не ходити, книжки не чіпати, не фотографувати... взагалі краще не приходити.
А могло бути дивовижним місцем куди приїздили туристи, студенти їхали вчитися, люди збиралися на вихідних, айтівці сиділи у коверкінгах. Місце було б повне молоді, натхнення, розвитку, та віри у майбутне, книги б не покривалися пилом, та в цих стінах народжувалися геніальні ідеї та зростало свідоме покоління. Але, але(

Нікому, ніколи, не раджу сюди ходити. На сайті бібліотеки написано що працюють пн-пт (в пн до 15:30). В Instagram бібліотеки зазначена та сама інформація.
Змирився з графіком, виділив день, виділив час, годину їхав щоб таки приїхати в пн, оформити читацький квиток і нарешті зайти в бібліотеку. І що ви думаєте? На найбільшій бібліотеці України, на зачинених дверях, висить пожмаканий брудний папірець що в них змінений графік і тепер в пн вони не працюють!
Це взагалі як? 21 століття, цифрові технології, і бібліотеки є сайт, Instagram, але там не можна було зазначити що в бібліотеки змінений графік? Всі цифрові технології перекреслює маленький папірець на дверях?
Настрій зіпсований, бажання вертатися немає, тому нікому не бажаю так само зіпсувати собі день. Залишу тут скріншоти графіку з офіційного сайту на Instargram-сторінки щоб не було сумніву що я щось десь не так прочитав чи зрозмумів.

Приїхали в Київ на 2 дні, начиталися поганих відгуків про робітників, але все ж таки спробували зайти і запитати про можливість подивитися бібліотеку. Жіночка на стійці реєстрації квитків була просто чудова, дуже привітна! Запропонувала оформити нам читацькі квитки і піти прогулятися бібліотекою, розказала в які зали нам обовʼязково треба зайти і постійно нам посміхалася! Дуже вдячні за такий теплий прийом ❤️

Книжковий і журнальний фонд найбільший в Україні. Джерельну базу можна оцінити і у 5-ть зірок (хоча трапляється, що найнеобхіднішої для Вас книги і немає), але стан приміщень і їх обслуговування просто жахливе - тут і 3 зірки буде забагато.
Із плюсів:
-великі джерельні фонди (книжкові, журнальні, газетні видання + дисертаційний фонд);
-безкоштовний Wi-Fi;
-безкоштовна парковка;
-постійнодіючі виставки на різні теми, де представлені і найновіші видання;
-електронний каталог бібліотеки у вільному доступі в мережі Інтернет;
-доступи в електронному форматі до фондів інших бібліотек;
-дозволяється фотографувати літературу (платна послуга).

Застереження: у холодну пору року, йдучи до бібліотеки, вдягайтеся дуже тепло, оскільки температурний режим явно не відповідає комфортним умовам.
Не дозволяється заносити до залів бібліотеки великогабаритні сумки, будьте готові, що, на розсуд охоронниці при вході, доведеться залишити вашу зручну сумочку, де все під рукою, у роздягальні.

Чудове місце з величезним каталогом літератури. Дуже шкода, що національну бібліотеку з багаторічною історією не фінансують - комп‘ютери 2004го року, ковролін з 1980х, ввечері в коридорах не включають світло для економіі. Якщо бібліотеку реставрувати та оновити оснащення - це може бути одним з найкращих місць як для киян, так і туристів

Давно хотіла потрапити в бібліотеки, щоб прочитати одну книгу. Одного разу приїхала, мене не впустили, бо немає світла і заходити неможна. Приїхала повторно. На вході сказали оформити читацький квиток, заповнити анкету і сфотографували для видачі пластикового квитка.
Потім почалось найцікавіше. Книгу довелось чекати 50 хвилин, при цьому весь персонал бібліотеки, а це жіночки 60-65+ років, не зацікавлені в тому, щоб тобі допомогти.
При виході сталось ще неприємніше, якогось дива треба показувати свої особисті речі, бо звісно, ти ж прийшов у бібліотеку вкрасти щось, а не почитати. На слова, що це принизливо, реакції нуль. «Жінка-поліцейська» веде себе зухвало, грубо та зверхньо, жодних аргументів навіщо оглядати речі не надала, так треба.
При проханні анулювати читацький квиток запропонували сходити на інший філіал, хоча відразу сказала, що бажання приходити до них більше немає.
Цікава ситуація виходить, бібліотекарі кажуть, що зараз ніхто не ходить в бібліотеки та молодь не цікавиться книжками. Так може час почати з аналізу своєї поведінки та не відчужувати хоча б тих людей, які до вас звертаються

Крута бібліотека в стилі радянського архітектурного модернізму. Рекомендую відвідати чарівне місце.

Монументальне місце, але дуже помітно що фінансування катастрофічно не вистачає. Всередині експозиція "назад в СРСР"
Зовні теж ці фонтани не працюють(а вони ще мають неабияке практичне значення, адже біля архівних будівель НЕОБХІДНІ відкриті водні резервуари, які допомагають підтримувати вологість)
Величезний простір і мінусом є відсутність допоміжної координації в коридорах.

Бібліотека імені Вернадського - це те місце де ти відчуваєш величність знать і необхідність книги в нашому житті!

Мене зустріли не дружелюбно. Гіршого місця для екскурсії в Києві я не бачив ще.
Радянські бідні, хамовиті люди похилого віку, з якими навіть посперечатися боїшся, бо ще вмруть через це перед тобою, таке враження складається.
Не ходіть туди якщо не хочете зіпсувати собі настрій.
Єдине на що можна подивитися там це на панно при вході, з великим круглим вікном яке його освітлює.
P.s. фотографувати будь - що заборонено "суворо"
👎👎👎

UPD. Фотографувати тут можна, але за 3500 грн за годину) От і вся причина заборон, а не військовий стан. Мені соромно за вас не шановне керівництво бібліотеки !

Каталог доволі великий, але все враження псують деякі працівники і совкові правила. Дуже здивувала потреба брати дозвіл на власний ноутбук. Охорона груба, працівники в повний голос розмовляють в читальному залі. Чомусь заборонено фотографувати інтерʼєр, хоча це по суті єдина перлина місця. Загалом керівництво і працівники не зацікавлені в нових читачах, їм байдуже буде хтось ходити чи ні. Скоріше вони проти щоб хтось приходив. Це сумно, бо порівнюючи з бібліотеками Європи, ми програємо однозначно(

Чи хочете ви поринути з головою в атмосферу соціалізму і комунізму в 2024 році в серці столиці?-вам в Національну бібліотеку ім.Вернадського
На вході вам перекриє дорогу сторож зі словами "чого сюди прийшли, це не музей"
Відповідальні рецепціоністки в страху, що в них вкрадуть ручку промоніторять всі сторінки вашого паспорту, разом з номером квартири, єдине що не знімуть відбитки пальців.
Третій етап перевірки-сумки, боронь Боже мати дві😱
Якщо вам стало витримки це все пройти-не сподівайтесь на рівненькі, гарненькі полички рідкісних книг, та заохочення до читання-вас зустрінуть порожні читацькі зали і запах тотального занепаду.
На виході йде рительна перевірка сумок, і вам ще прилетить за те, що ви прийшли з своєю книжкою, бо на це,виявляється, потрібно брати дозвіл.
Виникає запитання-яка ціль утримання такого масштабного проекту за гроші платників податків, якшо бажання читати книжки після цього відпаде на довго.

Персонал непривітний, радянської закалки.Коли заходиш в приміщення, переміщуєшся в СРСР(настільки старий ремонт).Фотографувати можна тільки за гроші.Щоб отримати книжку в руки,а не подивитись на звичайні каталоги потрібно пройти 9 кіл пекла(щоб бодай оком глянути на карти потрібно пройти ті самі 9 кіл пекла).Місце яке точно не варте уваги