Барочний єзуїтський костел — домінанта старого міста Кафедральний костел святих Петра і Павла — колишній єзуїтський храм і одна з найвизначніших сакральних споруд Луцька, головна архітектурна домінанта Старого міста. Це кафедральний собор Луцької дієцезії Римо-католицької церкви; храм поєднує ренесанс, бароко й класицизм і відомий чудовою акустикою та органними концертами.
Історія
Орден єзуїтів з’явився в Луцьку після Берестейської унії 1596 року. Для нього у 1616–1639 роках (за іншими даними — до 1640) звели великий костел за проєктом італійського архітектора Джакомо Бріано. Храм поєднував культову й оборонну функції: товсті мури й вежі входили до системи укріплень Окольного замку. Поряд діяв єзуїтський колегіум — престижний навчальний заклад із великою бібліотекою та студентським театром, який любив відвідувати король Владислав. Після скасування ордену єзуїтів наприкінці XVIII століття костел став кафедральним. Після Другої світової війни храм зачинили, а колегіум перетворили на музей; 1990 року тут відправили першу за багато років римо-католицьку службу, а згодом встановили орган.
Архітектура
Центральний елемент фасаду — скульптура Божої Матері, що стоїть на земній кулі й бореться зі змієм; на нижньому ярусі — статуї покровителів храму, апостолів Петра і Павла. Завдяки чудовій акустиці в костелі часто відбуваються концерти органної музики. У храмі шанують образ Луцької Богоматері — одну зі знакових святинь Волині. Разом із колегіумом, монастирями шариток і бригідок та лютеранською кіркою костел формує неповторний архітектурний ансамбль Старого міста.
| Адреса | вул. Кафедральна, 15, Луцьк |
|---|---|
| Роки | 1616–1639 (арх. Джакомо Бріано) |
| Орден | єзуїти (кафедра з кінця XVIII ст.) |
| Особливість | Акустика, органні концерти, образ Луцької Богоматері |
Джерела: Вікіпедія, lutskrada.gov.ua, welcometoua.net, engage.org.ua, vsn.ua.
