Луцький замок (замок Любарта)

Найкраще збережений замок Волині, зображений на 200-грн купюрі Замок Любарта (Луцький, або Верхній замок) — головний символ Луцька й один із найбільших, найдавніших і найкраще збережених замків України. Його В’їзна вежа знайома майже всім, адже зображена на звороті банкноти номіналом 200 гривень; 2011 року за підсумками конкурсу «Сім чудес України» замок посів перше місце серед фортець країни.

Історія

Замок постав не на порожньому місці: його передвісником було поселення X століття на пагорбі, оточеному звивами річки Стир. Мурований замок на місці давнього дитинця у 1340–1384 роках звів великий литовський князь Любарт Гедимінович, замінивши дерев’яні укріплення цегляними; за переказами, будівництво стало подарунком його коханій дружині. Роботи завершив уже князь Свидригайло. За князя Вітовта (1388–1430) Луцьк перетворився на другу столицю Великого князівства Литовського. У січні 1429 року тут відбувся славетний Луцький з’їзд європейських монархів, куди прибули правителі Польщі, Литви, Угорщини, Богемії та посланці Священної Римської імперії, щоб обговорити оборону від Османської імперії. 1437 року замок став королівським.

Вежі й архітектура

У плані замок нагадує рівносторонній трикутник із трьома вежами у вершинах, віддаленими одна від одної приблизно на 100 метрів: В’їзна (Надбрамна), Стирова (Свидригайлова) та Владича. Народні назви веж — Віри, Надії та Любові. В’їзна вежа заввишки близько 27 метрів спершу була триярусною, а наприкінці XVI — на початку XVII століття її наростили до п’яти ярусів і завершили ренесансним аттиком; через рів до неї вів дерев’яний звідний міст. У замку зберігся унікальний дзвін 1647 року, що уник переплавлення на гармати. 2015 року відродили давню традицію: щодня опівдні міський сурмач-«кликун» сурмить із бойового майданчика В’їзної вежі. Із верхнього ярусу відкривається чудова панорама Старого міста й усього Луцька.

Джерела: Вікіпедія, ВУЕ, karpatium.com.ua, visitlutsk.com, istvolyn.info, rbc.ua.