Руїни середньовічної генуезької фортеці Генуезька фортеця Чембало — руїни середньовічної твердині на Фортечній горі (Кастрон) над Балаклавською бухтою, одна з найцікавіших історичних пам’яток краю. Колись це була найкраще озброєна генуезька фортеця Криму, що обороняла стратегічно важливу гавань.
Історія
Точний час появи генуезців тут невідомий, але вже 1357 року існувала генуезька колонія Чембало (назва походить від античного Сюмболон), яку спалив татарський хан Джанібек. Науковці припускають, що саме після цього почалося будівництво фортеці, руїни якої збереглися донині. 1383 року кримські татари визнали за генуезцями право володіння Чембало, і поселення перетворилося на повноцінне місто на чолі з консулом. Фортеця складалася з двох частин: Нижнього міста (обнесена муром фортеця Святого Георгія) і Верхнього (Консульський замок, або замок Святого Миколая, ратуша й церква). 1475 року Чембало захопили турки, укріпили її й розмістили залогу; поселення дістало назву Балик-юве («риб’яче гніздо»), від якої походить сучасна назва Балаклава.
Фортеця сьогодні
Фортецю зводили з міцного бутового каменю (мармуроподібний вапняк) на вапняному розчині. Про її міцність свідчить те, що під час кримського землетрусу 1927 року, коли будівлі Балаклави сильно постраждали, руїни Чембало не зронили жодного каменя. Найпомітніша споруда — триярусна башта-донжон (башта Джовані Батісто ді Оліва), нижній ярус якої слугував цистерною для води. Нині Чембало — радше пам’ятка археології, ніж архітектури: мурів майже не залишилося, башти стоять напівзруйнованими. Проте руїни над бухтою створюють неповторний краєвид і ваблять туристів. Фортеця є філією Національного заповідника «Херсонес Таврійський».
| Розташування | гора Кастрон, Балаклава, Севастополь |
|---|---|
| Час | XIV–XV ст. (колонія з 1357) |
| Частини | Нижнє місто (Св. Георгія) і Консульський замок |
| Особливість | Найозброєніша генуезька фортеця Криму |
Джерела: Вікіпедія, ukrainaincognita.com, snap.com.ua.
