Стара ратуша й центральна забудова

Історична забудова головного бульвару Бульвар Тараса Шевченка з історичною забудовою — парадна вісь центру Тернополя, що зберігає пам’ять про магістрат, старі готелі й ратушу міста. Саме тут століттями вирувало міське життя; нинішній бульвар пройшов довгий шлях від невеликої вулички до головної центроутворюючої артерії Тернополя.

Ратуша й магістрат

Тернопільська ратуша — втрачена будівля, що існувала із середини XIX століття до 1944 року й слугувала для засідань магістрату. Є відомості, що до 1809 року в місті існувала й давніша «Стара ратуша», яку зруйнували заради нового приміщення магістрату, проте її зображення не збереглися. 1 вересня 1872 року магістрат перемістився в нове приміщення на розі вулиць Міцкевича (нині бульвар Шевченка) та Ґолуховського (нині Чорновола). 1884 року при ратуші звели вежу, що слугувала пожежним оглядовим постом; після спорудження 1908 року парафіяльного костелу пост перенесли на його дзвіницю. Будівлю магістрату зруйнували під час боїв за Тернопіль 1944 року, і нині на її місці розкинувся сквер.

Центральна забудова

Бульвар Шевченка не раз змінював назви — Міцкевича, Болеслава Хороброго, Сталіна, Маркса, — але завжди лишався серцем міста: тут збиралися містяни біля знаменитого міського колодязя, обговорювали новини, вирішували економічні й політичні питання, дивилися перші кінострічки. Обрамленням центрального майдану був готель «Подільський» (споруджений 1890 року, з прибудовами 1910 і 1928 років) — на свій час новітня споруда з водогоном, центральним опаленням і електричним освітленням. Хоча у вихорі Другої світової війни багато перлин забудови зникло, їхнє місце зайняли нові — театр імені Шевченка, пам’ятники Соломії Крушельницькій і Тарасові Шевченку. Історична забудова бульвару разом із Театральним майданом і нині лишається честю, совістю й архітектурним обличчям Тернополя.

Джерела: Вікіпедія, ternopilcity.gov.ua, zabytki.in.ua, tarnopol.te.ua.