Києво-Печерська лавра

Найбільша православна святиня України та об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Києво-Печерська лавра — найбільший і найдавніший монастирський комплекс України, визначна пам’ятка історії та архітектури, а також одна із семи чудес країни. Заснована 1051 року як печерний монастир, вона понад дев’ять століть залишається головним центром східного християнства у Східній Європі. Разом із Софійським собором Лавра з 1990 року входить до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Історія заснування

Виникнення монастиря пов’язане з хрещенням Русі 988 року. Згідно з «Повістю минулих літ», яку написав чернець обителі Нестор, у 1051 році, за князя Ярослава Мудрого, чернець Антоній оселився в печері на дніпровських схилах. Співзасновником вважається його учень Феодосій. Коли братія зросла, князь Ізяслав подарував ченцям гору над печерами, де звели першу дерев’яну церкву. Оскільки спершу монахи жили в печерах, монастир дістав назву Печерського.

Верхня і Нижня лавра

Територія традиційно ділиться на дві частини. Верхня лавра займає нагірне положення — тут розташовані Успенський собор, Трапезна, Всіхсвятська й інші церкви, Велика дзвіниця та келійні корпуси. Нижня лавра лежить на наддніпровській терасі й досі є діючим монастирем: саме тут, у товщі лесових відкладів, пролягає розгалужена мережа підземних ходів.

Лаврські печери

Печери — серце Лаври, з якого вона починалася. Розрізняють Ближні (Антонієві) та Дальні (Феодосієві) печери, з’єднані підземними галереями. У них зберігаються мощі понад сотні святих і подвижників, а також діють підземні церкви. Температура в печерах — близько 10–12 °C, тож варто мати теплий одяг.

Велика лаврська дзвіниця

Головна домінанта комплексу — Велика лаврська дзвіниця заввишки 96,5 м, зведена у 1731–1745 роках за проєктом архітектора Йоганна Ґотфріда Шеделя. Тривалий час вона була найвищою дзвіницею у світі. На оглядовий майданчик ведуть 374 сходинки, звідки відкривається чудова панорама Києва.

Успенський собор

Головний храм монастиря — Успенський собор (Велика церква), закладений у XI ст. У листопаді 1941 року він був підірваний, а відбудований у 1998–2000 роках у формах українського бароко. У 2023 році Лавру внесли до Списку всесвітньої спадщини під загрозою знищення через російську агресію.

Що ще подивитися

Окрім храмів і печер, на території діють музеї: Музей історичних коштовностей (скіфське золото), Музей мікромініатюри Миколи Сядристого, книгодрукування та інші. Варто оглянути барокові церкви Воздвиження Чесного Хреста й Різдва Богородиці, фортечні мури й дерев’яні галереї над печерами.

Джерела: Вікіпедія, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» (kplavra.kyiv.ua), Україна Інкогніта, UNESCO.