Софійський собор (Софія Київська)

Собор XI століття з унікальними мозаїками і фресками, перший об’єкт ЮНЕСКО в Україні Софійський собор, або Софія Київська, — одна з небагатьох уцілілих споруд часів Русі й головна християнська святиня давнього Києва. Собор став першою пам’яткою України, внесеною до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (1990), і входить до семи чудес країни. Назва походить від грецького «софія» — мудрість.

Історія будівництва

Собор збудували за князя Ярослава Мудрого. За літописом, датою заснування довго вважався 1037 рік, однак дослідники доводять, що будівництво почалося раніше — близько 1011–1018 років. Храм зводили за зразком Софійського собору в Константинополі, за участю візантійських і місцевих майстрів. Тут проводили посадження князів на престол, збиралося віче, приймали послів.

Мозаїки і фрески

Софія зберегла найбільшу колекцію оригінальних мозаїк і фресок XI століття. Палітра мозаїк налічує 177 відтінків смальти. Найвідоміша мозаїка — Богоматір Оранта («Непорушна стіна») заввишки майже 6 метрів, викладена з понад двох мільйонів шматочків смальти. Серед фресок — євангельські сцени, постаті святих і навіть світські сюжети: музиканти, скоморохи, полювання.

Українське бароко і некрополь

У XVII–XVIII ст., за сприяння митрополита Варлаама Ясинського й коштом гетьмана Івана Мазепи, собор набув рис українського бароко: добудували галереї, нові бані, позолотили головний купол. Софія є також давнім некрополем: тут поховано Ярослава Мудрого — його мармуровий саркофаг зберігся донині.

Заповідник «Софія Київська»

З 1934 року собор є музеєм — Національним заповідником «Софія Київська», до якого входять сам храм, дзвіниця, брама, келії та інші споруди. У вересні 2023 року через російську війну Київ (разом із Софією) внесено до Списку Всесвітньої спадщини під загрозою.

Джерела: Вікіпедія, ВУЕ, Національний заповідник «Софія Київська», UNESCO, Суспільне Культура.