Собор XIX століття з розписами Васнєцова, Нестерова і Врубеля Свято-Володимирський кафедральний собор — визначна пам’ятка архітектури XIX століття у неовізантійському стилі, зведена на бульварі Тараса Шевченка. Нині це кафедральний собор Православної церкви України й одне із семи чудес Києва. Собор вражає не так архітектурою, як унікальним монументальним живописом інтер’єру.
Драматична історія будівництва
Ідея звести храм на честь 900-річчя Хрещення Русі виникла 1852 року в митрополита Філарета. Початковий проєкт Івана Штрома передбачав грандіозний 13-банний храм, але через брак коштів його зменшили до семи бань. Будівництво, що тривало понад 40 років (1862–1882), було драматичним: стіни й склепіння дали тріщини через помилки в розрахунках, і рятувати ситуацію викликали з Петербурга архітектора Рудольфа Бернгарда. Завершив роботи київський архітектор Володимир Ніколаєв.
Розписи інтер’єру
Оздобленням майже 14 років керував професор Адріан Прахов, який залучив провідних художників: Віктора Васнєцова, Михайла Нестерова, братів Свєдомських, Вільгельма Котарбінського, Михайла Врубеля та українських майстрів Миколу Пимоненка й Миколу Мурашка. Васнєцов створив 15 композицій і десятки окремих фігур, розписав головний неф сценами «Хрещення князя Володимира» та «Хрещення киян». Саме живопис зробив собор однією з головних культурних пам’яток міста.
| Адреса | бульв. Тараса Шевченка, 20, Київ |
|---|---|
| Роки | 1862–1882 (розписи до 1896) |
| Як дістатися | Метро «Університет» |
| Порада | Головна цінність — усередині: роботи Васнєцова, Нестерова, Врубеля |
Джерела: Вікіпедія, ВУЕ, dlib.kiev.ua, УІНП, Освіта.ua.
