Головна брама стародавнього Києва — символ міста доби Русі Золоті ворота — головна парадна брама стародавнього Києва й одна з найдавніших датованих споруд Східної Європи, символ міста. Назву отримали за аналогією із Золотими воротами Константинополя. Про будівництво згадується в літописі під 1037 роком, за князя Ярослава Мудрого.
Історія
Ворота мали вигляд бойової башти з проїздом і надбрамною церквою Благовіщення; через них до міста в’їжджали посли й переможці — зокрема 1648 року тут вітали Богдана Хмельницького. У XVIII ст. споруда застаріла й почала руйнуватися, її засипали землею; руїни розкрили у 1832 році, після чого почалися дослідження й реставрації.
Реконструкція та музей
У 1982 році, до 1500-річчя Києва, над руїнами звели павільйон у давньоруському стилі з фрагментами валу й дерев’яними укріпленнями. Автентичні стіни збережено всередині як у захисному «саркофазі». Нині у триярусному павільйоні діє музей, а поряд — Золотоворітський сквер із чавунним фонтаном і пам’ятником Ярославу Мудрому, що тримає модель Софії Київської.
| Адреса | вул. Володимирська, 40А, Київ |
|---|---|
| Дата | ≈ 1037 рік (доба Ярослава Мудрого) |
| Як дістатися | Метро «Золоті ворота» |
| Поряд | Софійський собор, Золотоворітський сквер, вул. Ярославів Вал |
Джерела: Вікіпедія, tykyiv.com, Київщина 24/7, pro-tourism.
