Кінотеатр Чернівці

Століття тому, до того, як глядачі там могли насолоджуватись сеансами кіно, приміщення було синагогою.

ЇЇ почали будувати через те, що обрали новообраного рабина-реформіста, який хотів дещо змінювати традиції. Але цього не дозволили ортодоксальні євреї, яких була більшість. У відповідь на це прогресивні євреї почали будувати новий храм, який згодом стане тим самим кінотеатром.

Ще наприкінці кінці 19 століття його розробкою займався найвідоміший львівський архітектор Юліан Захаревич, участь брали чернівецькі архітектори Антон Фіала і Іоганн Грегор. Храм будували на кошти пожертвувань, які залишали поважні сім’ї міста. Він урочисто відкрив свої двері у 1877 році. До речі, для того, щоб подякувати благодійникам за кошти для будівництва, поставили дошку, де кожен міг прочитати їх імена. Синагога (або ж темпл) була центром релігійного життя євреїв у Чернівцях.

Кінотеатр з присмаком ностальгії. Ніби то і є ремонт, але підлога, стіни ще з дитинства. Навіть запах залишився той самий, не зважаючи на різкий запах попкорну у фойє. Сама зала розташована на останньому поверсі. Крісла дуже зручні, екран великий. Ціни на квитки помірні. Вечірній сеанс коштував 60-70 грн. Туалет в підвалі, присутній ремонт, досить пристойно.

Після ремонту - це став дійсно кінотеатр високого рівня . Зручні сидіння ( не обшарпані та заригані,як в Е..кті) а задній ряд з двомісними диванчиками - це просто казка. Звук та якість 3D також чудові.

Звук поганенький і екран якось незручно розташований. Сиділа в середині залу,але все рівно доводилося голову піднімати і за дві години шия боліла. До того ж окуляри поцарапані попались:(

Темпіль - молитовний будинок іудейської релігійної громади. У роки Другої Світової війни темпіль було зруйновано, а у радянський час споруду перебудували під кінотеатр

Темпль (Чернівці) — єврейський храм, збудований в Чернівцях в останній чверті 19-го ст. і зруйнований в період Другої світової війни
Історія будівництва
Історія головного молитовного будинку єврейської чернівецької громади – темпля, однієї з найімпозантніших будівель міста, почалася в 60-ті роки 19-го століття.
Для побудови споруди було створено «Чернівецьке єврейське товариство Темплю», статут якого схвалила Буковинська крайова управа 19 грудня 1872 року.
Товариство знаходилося в Чернівцях і складалося з засновників, членів і почесних членів.
Шляхом підписки, тобто купівлі місця для моління, засновники і члени товариства після повної сплати визначеної суми здобували право власності на місце і право передавати цю власність у спадщину, дарувати і продавати її. Були встановлені ціни від 200 до 1000 флоринів за місце.
Кожне місце для моління включало в себе місце для чоловіка в центральному або бічних нефах і, відповідно, жіноче місце на галереї.
Сплачені засновниками товариства внески склали фонд для будівництва і облаштування темплю. До цього додавались і пожертви.
До складу дирекції будівництва ввійшли відомі єврейські особи.
Земельну ділянку під забудову в центрі міста подарувала багата землевласниця Амалія Цукер.
8 травня 1873 року відбулося свято закладин наріжного каменя під майбутню споруду. Перший камінь було покладено головним рабином д-р Лазаром Еліасом Ігелем.
План споруди розробив найвідоміший львівський архітектор останньої третини 1’9-го століття професор архітектури,ректор Львівської політехніки, цісарський радник Юліан Октавіан Захаревич (1837-1898).
Архітектор намагався створити таку споруду, яка не була б подібна до християнських святинь і тому вибрав мавританський стиль, який, за його словами, був «виразом почуттів і духу Мойсеєвої релігії».
Будівля Темпля з точки зору на місці сьогоднішньої вулиці Університетської. Поштівка початку 20-го ст.
Будівельними роботами керували чернівецькі архітектори Антон Фіала та Йоганн Грегор, каменярські роботи виконувалися під керівництвом Лауренса Кукурудзи, металеві конструкції виготовили в майстернях ерцгерцога Альбрехта в Устроні в Галичині.
Зводили темпль упродовж 4 років.
Урочисте відкриття і освячення темплю відбулося 4 вересня 1877 року (28 елула 5637 року).
Це свято стало визначною подією не тільки єврейського населення, а й усього міста. У ньому взяло участь найвищі урядовці та представники всіх релігійних громад краю.
Свято закінчилось[2] молитвою за крайового президента Буковини Ієроніма барона фон Алезані та співанням народного гімну.
Наступного дня відбулося перше богослужіння.
Під час святкових днів і дещо пізніше темпль відвідували містяни, і були в захопленні від його краси та величі.
Темпль був збудований в мавританському стилі, мав 4 бокові вежі, які здіймалися у вигляді мінаретів, дах увінчувало покрите міддю шатро.
Мармурова пам’ятна дошка у вестибюлі нагадувала про цісаря Франца Йосифа. Темпль мав розкішний вигляд і зсередини. Передня стіна апсиди була виконана синім, червоним і золотим кольорами, а капітелі колон були прикрашені мавританськими арками.
У 1937 році приміщення темплю відремонтували.
У роки Другої світової війни темпль було зруйновано
У радянський час споруду перебудували під кінотеатр

Старий кінотеатр з дуже великим залом. Найбільший у місті.

Ціни дуже демократичні, є студ. знижки.

Фільми крутять лише найбільш «гучні», тому деяких стрічок тут можна не побачити. Для цього є кінотеатр на Кобилянської.

Є диванчики для очікування, туалет для відвідувачів.

На фасаді завжди є великі афіші прокату з часом сеансів.

Стільці нормальні, окуляри не муляють. Тішить, що є фільми в 2D, бо є люди(як я), які не хочуть 3D.

Ціни в буфеті такі ж, як всюди; буфет - ок.

З мінусів : немає змоги розрахуватись карткою, попкорн часом не дуже.

У великому залі нові сидіння - супер! Малий зал дуже затишний. Там нам запропонували взяти для дитини подушку жорстку на сидіння, щоб дитині краще було видно екран. Ми взяли і дуже задоволені, бо не довелося тримати сина на колінах.

Гарне співвідношення ціна-якість. Великий екран, гарний звук. В перші дні прем'єри багато людей, тому потрібно бронювати заздалегідь. Ну і відповідно в такому скупчення є різні люди з не завжди хорошою поведінкою(викрики, спойлери і тд). Дуже смачний попкорн!

Ходили на "Ти Квач" коли в місті був дощ і не було чим зайнятись :)

Посередній кінотеатр з наступних причин:
- ряди стільців знаходяться на одному рівні;
- касир інколи дозволяє собі піти погуляти, що робить не можливим купити квитки.

Позитивні моменти:
+ великий екран;
+ великий зал;
+ можна купити попкорн та інші снеки;
+ відсутність реклами на початку.

Ще тут доволі прикольне сповіщення про початок та закінчення сеансу, мені здається прилизно так воно і було 20-30 років тому :)

Так великий зал і великий екран, сприймається все масштабно і красиво, але кінотеатр умудрився на показі фільму «Дім Ґуччі» 2021 обрізати картину і не помістити на весь екран, в результаті 2.30 год ми дивились на середину зображення без бокових частин, замість повноекранного перегляду стрічки.
Дуже прикро.

Мій найулюбленіший кінотеатр! - Великий екран (найбільший в місті), зручні крісла, нормальні ціни. Можна притягнути з собою свій попкорн чи напій і ніхто на тебе за це не буде гавкати (хоча смачний попкорн і різні напої можна купити безпосередньо перед сеансом у фойє за нормальними цінами. Увага! За попкорном можуть бути великі черги, тому, якщо плануєте купувати його на місці - приходьте завчасно). Рекомендую!

Дуже люблю цей кінотеатр. Крісла зручні, можна спокійно подивитися фільм.

пробито знову. Оцінка мінус 1959 або 1992.
Давно не були в даному кінотеатрі. Сьогодні о 21.10 прийшли, та нас не пустила жіночка, яка стояла в дверях, і сказала, що сюди більше ніхто не заходить + від неї пахло алкоголем. День молоді для всіх :)
Коротко:
- Заходите тільки, якщо купляєте квитки. (Касир)
- Я хочу подивитися, які є сеанси....
- Такі самі що і сьогодні були (Касир)
- Я сьогодні у Вас не був, тому і прийшов
- Ні так ви не зайдете (Касир)
- Там стоїть молодий чоловік і ходить, чому йому можна, а мені ні ?
- Він - уже виходить! (Касир)
Як висновок дана розмова була хвилин 5, ми хочем зайти, а вона ні мені треба закривати, я касир і кінотеатр більше не працює, і все. Перед нами закрили двері. 21.16 Хоча кінотеатр працює з 10.30 - 21.30. Не те, що б я дуже хотів йти до Вас, але після такого туди дійсно не хочеться. Кінотеатр старий і розбитий, там брудно і запах. Але хамство виходить на новий рівень, після чого точно клієнтів буде менше. Або я неправильно зрозумів і мені потрібно було штовхати ту жінку, щоб пройти всередину, або Адміністрація, сподіваюсь, прокоментує дану ситуацію.
PS> Більш чим впевнений, що ніхто не прокоментує, то якщо хтось знає, як зв'язатись з адміністрацією напишіть будь ласка вище.

"Був неочікувано здивований!"
Спочатку про погане: приміщення мені нагадує більше стару школу, аніж кінотеатр, редизайн необхідний (туалети це взагалі страхіття).
Попкорн дуже смачний, насичений та не випалює смакові рецептори, знімаю капелюха.
Кінозала, а конкретно, акустика її - це просто щось фантастичне. Поки нас годують всюди "3д", яке просто затемнює зображення в очах через окуляри, тут відчувається справжнє 3д за рахунок звуку, який передається чітко на кожне окреме вухо. Якщо в фільмі хтось кличе персонажа здалеку, колонки програють це так, ніби вас хтось покликав збоку, я через це кілька разів розвертався.